«Хвилини, щоб зібратися на евакуацію»: як поліцейська щодня рятує життя людей з прикордоння
Кордон.Медіа поїхали на евакуацію в Білопілля разом зі спецпідрозділом «Білий янгол», щоб розповісти про Альону Ставицьку.
У неї довге світле волосся, шеврон з янголом і рожевий “пістолет”. І сотні врятованих життів на рахунку. Альона – поліцейська, яка займається евакуацією людей з прикордоння Сумщини.
Нещодавно вона стала переможницею міжнародної нагороди у номінації «Офіцер року» та вже у вересні поїде на нагородження до Шотландії.
Сьогодні Альона за день разом з колегами може вивезти близько 30 людей. А за останні місяці врятували понад пів тисячі жителів, які жили в постійній небезпеці.
Робота починається зазвичай з пʼятої ранку, а завершується тільки увечері. Під час одного з виїздів службове авто підрозділу потрапило під ворожий скид з дрона. Тоді Альона отримала поранення, але згодом повернулася до служби. Говорить, що ледь витримала лікарняний.
Більше про роботу єдиної жінки-поліцейської підрозділу «Білий янгол» на Сумщині дивіться у відео.
На календарі – 9 травня, п’ятниця. Разом з підрозділом «Білий янгол» Кордон.Медіа їде на евакуацію у Білопільську громаду. Рівно тиждень тому безпекова ситуація у громаді стала стрімко погіршуватися: росіяни почали активно обстрілювати населені пункти з різних видів зброї. Наразі тут багато руйнувань і пошкоджень та жертв серед цивільного населення.
Тому сьогодні ми їдемо туди, адже людей, яких потрібно евакуювати, ще дуже багато.
«На сьогодні маємо дві заявки з Білопілля: потрібно забрати бабусю, а також ще трьох людей, які до Білопілля приїхали з Ворожби й чекають, щоб ми їх забрали», – розповідає нам план дій на сьогодні Альона Ставицька, поліцейська спецпідрозділу «Білий янгол».
Разом з нами в машині – пан Роман з Сум, який хоче забрати з Білопілля свою стареньку маму. Вона, як і багато хто з літніх людей, не хоче покидати свою домівку, тож маємо спільну задачу: вмовити жінку все ж таки евакуюватися.
Поки їдемо до місця призначення, Альона розповідає, що її ранок почався о 4.30 з дзвінка будильника, і вже о 5.40 екіпаж був готовий до виїзду. На питання, що ж дає енергію, щоб працювати в такому шаленому ритмі, відповідає, що кава та цукерки, які дуже полюбляє. Та найголовніше – це бажання врятувати й допомогти.
Зараз в середньому з Білопілля за день вивозять до 100 людей. Якщо восени у місті було близько 7000 мешканців, то наразі – 3000. І, звичайно, евакуація весь цей час не припинялася, але проводилася не так активно, як за останній тиждень чи два.
Тим часом зупиняємося біля хати пані Валентини, яку потрібно сьогодні переконати евакуюватися. Навіть попри те, що з поліцейськими приїхав її син Роман, жінка починає категорично відмовлятися: он же ж, і хата в неї ціла, і город сапати треба…
«Це вона зараз у вас ціла, а що за 5 хвилин буде – невідомо, – намагається переконати жінку Альона, – Треба їхати, це ж не назавжди, а на деякий час».
Син каже, що у зв’язку з роботою його понад місяць не буде в Сумах та на Сумщині, отже, приїхати до матері він можливості не матиме.
Втім, як не вмовляли, переконати пані Валентину не вдалося: літня жінка каже, що вдома у неї дуже багато роботи, а в місті вона сумуватиме.
«Ну, не можу я оце все покинути! А там (у місті – ред.) я від скуки згину», – каже пані Валентина, показуючи на своє обійстя, на доглянутий сад і город.
Запевняє, що у неї є куди ховатися від обстрілів, і вона завжди це робить.
Підрозділ «Білий янгол» працює на Сумщині з вересня 2024 року. До того, у серпні, були на Донеччині – у Покровському, Мирнограді, Кураховому тощо. Одночасно працювали й навчалися у більш досвідчених колег, адже «Білий янгол» в тих краях працює вже давно.
«Ми їздили туди на стажування, на практиці побачили, як це воно є там, і вже з вересня минулого року почали працювати у нас в області», – розповідає Альона.
За цей час «Білі янголи» на Сумщині вивезли з-під обстрілів велику кількість людей, серед них – багато дітей.
«Є така родина, яку ми вивозили з Білопільської громади, і я їм пообіцяла, що похрещу у них дитину, – розповідає поліцейська, – Вони й досі чекають, адже зараз дуже багато евакуацій, складна ситуація на Білопільському та Ворожбянському напрямку, тож я зовсім не маю можливості взяти відпустку».
Згадує жінка й ще про одну родину з Краснопільської громади: вивезли бабусю, яка не могла ходити, та її доньку. А вже за місяць випадково зустрілися в Сумах, тож обіймалися як рідні.
Кожного дня поліцейські підрозділу «Білий янгол» вивозять з-під обстрілів десятки людей. Але якоїсь втоми чи небажання працювати Альона не відчуває, – навпаки, каже, хочеться допомагати людям, приємно це робити.
На сьогодні у цього екіпажу ще заплановані виїзди у Білопільську громаду, а потім – у Юнаківську:
«Бо там теж люди чекають, у них був пошкоджений будинок, бабуся травмована. Дай Бог, може, буде дощ. А коли дощ, то гарно, – тоді менше літає ворожих безпілотників».
Нам також вдалося більш детально розпитати Альону про нагороду. Поліцейська розповіла, що дзвінок помічника міністра МВС з питанням, чи не проти вона, щоб її кандидатуру подали на отримання відзнаки Міжнародної асоціації жінок-поліцейських, застав її у Краснопіллі. Говорить, що, звісно, заперечень не мала, відправила все, що вимагалося, і вже за місяць отримала лист, у якому було написано, що вона стала переможницею у номінації «Офіцер року».
«У вересні мені потрібно буде їхати до міста Глазго в Шотландії, щоб отримати нагороду», – каже Альона.
24 жовтня 2024 року під час одного з виїздів авто «Білих янголів» потрапило під ворожий обстріл, і Альона отримала поранення. Тоді вони працювали теж у Білопільській та Ворожбянській громадах, їхали у село Павлівка на евакуацію родини, коли росіяни скинули на авто боєприпас з безпілотника. Транспортний засіб був пошкоджений, сама ж Альона – поранена.
«Ну, десь 10 днів я пролежала в лікарні, одужала і потім одразу повернулася до виконання своїх обов’язків», – розповідає вона.
Говорить, що дуже любить свою роботу, тож просто не могла дочекатися, коли закінчиться лікарняний.
«Дехто каже, що поліція не на війні. А ми тут теж на війні, і кожен робить свою роботу», – переконана Альона.
Читайте також:
Ворог не полишає спроб прориву на Сумському напрямку
Вадим Приходченко з Великої Чернеччини бореться за життя після ракетного удару
Авіаудар по селу Річки на Сумщині: є загибла і поранений
FPV-дрон влучив у дім: на Сумщині загиблого чоловіка знайшли через місяць
Б’ють з «Градів» та КАБами: з Білопільської громади виїжджають люди
