«Ми горіли живцем»: чому довго їхали рятувальники після обстрілу Шостки 26 серпня?
Опівночі 26 липня почалася масована атака російськими авіабомбами та БпЛА на Шостку. Ворог застав зненацька містян, які вже відпочивали після робочого тижня. Тієї ночі були повністю знищені 6 будинків, і ще 6 людей травмовані.
Серед постраждалих – подружжя Сергійків. Оксана й Олександр все життя мешкають у Шостці. Працюють на ринку: продають продукти. Нещодавно закрили ФОПи. Вони кажуть, що людей через російські обстріли в місті меншає, а тому й прибуток упав.
Як вони пережили ту ніч – читайте в цьому матеріалі.
Перші вибухи
Родина прокинулася після того, як на город упала КАБ і пошкодила вікна в домівці. Після вибуху вони швидко схопили документи й навколішки поповзли до виходу. Планували сховатися у погріб, поки атака на місто не закінчиться.
“Увесь цей час над головою кружляли дрони, поряд падали КАБи”, – говорить Оксана Сергійко.
Поки ховалися – тримали зв’язок із друзями. Та після серії вибухів прилетів шахед, який відкинув Олександра зі сходів погреба вниз. Зайнялася пожежа.
“Ми почали горіти через паливо у двигуні шахеду. З чоловіком кричали про це в слухавку телефону, він був на зв’язку з товаришем. Саша [ред. – чоловік Оксани] зрозумів, що вихід заблокований. Не знаю скільки часу були зачинені у вогні, але ми горіли живцем. У чоловіка опіки по всьому тілу, у мене горіло обличчя, волосся, руки й ноги. Добре, що хоч залишилися живі”, – розповідає жінка.
Зорі, порятунок
Поки родина Сергійків самостійно боролася з вогнем у погребі, місцеві викликали рятувальників. Проте вони не виїхали, бо атака на Шостку продовжувалася.
“Механізм роботи постійно змінюється. Під кожну ситуацію механізм різний, особливо Шостка й Суми. Під час війни рятувальники реагують на виклики з урахуванням безпекової ситуації. Вони в будь-якому випадку виїжджають, проте це може зайняти час. Виїзди узгоджуються індивідуально, вирішуються бригадою, це командна робота. Дякувати богу, що там залишилися живі і люди, і рятувальники”, — пояснює начальник сектору зв’язків із ЗМІ та роботи з громадськістю ГУ ДСНС України у Сумській області Олег Стрілка.
Для Сергійків тоді кожна хвилина здавалася вічністю. І тут ще один вибух – другий російський шахед падає поряд із погребом. Олександр підняв голову й побачив зорі. Від ворожого удару в стелі з’явилася діра, через яку їм вдалося вибратися.
“Ми були босоніж, ноги обпечені, але побігли до сусідів. До нас на вулицю продовжували прилітати ворожі БпЛА. Потім приїхали друзі, викликали швидку. Мене забрали першою, чоловік був у шоковому стані й не відчував болю. Його привезли в лікарню пізніше”, – розказує Оксана.
За одну ніч подружжя втратило два будинки з сауною, два гаражі й машину. А ще зникла кішка й загинула старенька вівчарка, її тіло знайшли розірваним. Оксана розповідає ці подробиці й згадує, як син хотів приїхати на літні канікули з Польщі. Жінка говорить, що заборонила, і це врятувало його.
“Тепер кожен вибух здається останнім”
Сім’я досі перебуває в лікарні, Оксана сподівається, що їх невдовзі випишуть. Шосткинці зібрали для них речі на перший час, а друзі надали тимчасове житло. Найбільше жінка шкодує за згорілими медалями й фотографіями сина. Тепер усі ці моменти, які були закарбовані на світлинах, залишилися тільки в пам’яті.
Уночі 8 липня була повторна атака на Шостку. Після того, як пролунали вибухи, Оксана схопила речі і впала на підлогу:
“У мене був такий страх. Інші люди просто стояли, а я лежала й плакала. Тепер кожен вибух здається останнім”.
Поки родина оговтується від тієї ночі й думає, що робити далі.
Читайте також:
Повістка водію: у 15 сіл на Сумщині припиняють возити хліб
«Все зруйноване»: чи відновиться життя у Краснопіллі?
Будинок культури на Сумщині зруйнований після двох атак дронами
Російського військового засудили на 10 років за сексуальне насильство й крадіжку на Сумщині
У серпні СОУ звільнили 4 км² території на Північно-Слобожанському напрямку
