Шахеди били один за одним: знищені цілі вулиці в громаді на Сумщині
Миколаївська селищна громада розташована приблизно за 25 кілометрів від ворожого кордону. Останній місяць тутешні села кошмарять шахеди. Бʼють прямо по хатах мирних, розбивають цілі вулиці. Воєнкори Кордон.Медіа побували в Улянівці, Марківці та Миколаївці. Як там відновлюють будинки та чи не збираються місцеві виїжджати через такі атаки, дивіться у відео та читайте у нашому новому репортажі.
«Забор був погнутий, його сокирою рівняли, а тоді прибивали, щоб хоч трошечки держався», – пан Василь, житель села Улянівка, показує нам свою пошкоджену оселю.
По стінах будинку пішли тріщини. Одне з вікон у його хаті дивом вціліло, інші ж зараз закриті OSB-плитами та плівкою.
На підвіконні цього вікна бачимо банку сала. Цікавимося, чи вона так само вціліла після удару.
«Та це вже потім її тут поставили, – каже господар, – бо на закуску щось треба було – тільки салом стрес знімати після оцього всього…»
Коли росіяни вдарили по селу, Василь з дружиною вже спали, бо на годиннику було 23.20. Від вибуху посипалося скло, говорить пані Лідія, господиня:
«Сім відер скла тільки назбирали по хаті. Це страшне! Усе було понівечене так, що й не передати».
Цей будинок вони зводили своїми руками, розповідають Василь та Лідія:
«З першого дня нашого подружнього життя – і дотепер. Ще й досі щось добудовуємо. Все робили своїми руками».
Пан Василь дуже вдячний односельцям, які одразу прийшли на допомогу:
«Люди пізнаються в біді. Прийшли навіть ті, кого ми особисто й не знали. Все робили, допомагали. Воно ж все валялося…»
Йдемо до іншого будинку – йому теж дуже дісталося від вибуху. Зараз зірваний дах вже затягли плівкою, а вибиті вікна забиті OSB-плитами. Пошкоджена й літня кухня: господар каже, що тут не було жодної вцілілої шибки.
Чоловік сподівається, що у громаді йому допоможуть з ремонтом, зокрема, пообіцяли перекрити дах.
Крім приватних будинків, пошкоджень зазнала також і місцева лікарня – тут багато вибитих вікон. 21 березня по селу вдарили три шахеди. Внаслідок цієї атаки 56 вікон медзакладу винесло вибуховою хвилею, говорить староста Улянівки Наталія Халявка.
Один з шахедів влучив у будинок, в якому живе літня жінка з інвалідністю.
«Жінка дуже погано ходить і майже нічого не бачить, вона сліпа. Дякувати Богу, що вона спала не на тій стороні, куди було влучання», – розповідає пані Наталія.
Загалом же в селі пошкоджені 14 будинків та понад 80 вікон.
«Та головне – що люди живі», – каже староста.
Вона додає, що відновлювати будинки та закривати пошкодження людям допомагала як громада, так і благодійні фонди. Також пані Наталія відзначає згуртованість мешканців села, які одразу прийшли на допомогу постраждалим:
«Ніхто їх спеціально не запрошував, вони самі прийшли і власноруч всім допомогли, в кожну будівлю зайшли, поприбирали скло, ламане залізо. Молодці наші односельці, дуже їм вдячна за таку допомогу!»
«Якщо навпростець, то ми – за 29 км від кордону з агресором, але люди у нас тут не панікують. Вони у нас молодці, патріоти нашої держави. Гуртом допомагають один одному, і паніки в селищі немає», – запевняє староста.
Жінка каже, що ніхто з її односельців не хоче виїжджати. Всі прагнуть залишатися на своїй рідній землі, у своєму домі.
Власникам пошкодженого житла наразі допомагають оформити всі необхідні документи для отримання допомоги від держави, запевняє староста.
Наталія сподівається, що благодійники допоможуть громаді відновити вікна у лікарні, які наразі просто закриті ОSB-плитами.
«Бо інакше там просто не буде ніякої роботи, – каже староста. – А в нас же ж тут і сімейний лікар працює, і педіатр, і швидка допомога…»
Пані Аліна, жителька Улянівки, розповідає воєнкорам Кордон.Медіа, як її сім’я пережила один з ударів.
«Ми з чоловіком та троє дітей вже спали. І тут вибух – розбиті вікна сипляться, діти кричать. Світла в хаті немає. Ми вибігли на вулицю – бачимо, що вікна, двері всі вибиті, господарської будівлі немає… У сусідів навпроти – так само»
Оселя цієї родини наразі непридатна для проживання, її ремонтують, а поки що люди перебралися жити до батьків чоловіка.
Про наслідки російських атак нам розповів Сергій Пасько, голова Миколаївської селищної громади. За його словами, прильоти шахедів були у чотирьох населених пунктах. Шкода громаді завдана дуже велика:
«Пошкоджені близько 30 приватних домоволодінь, господарські будівлі, критична інфраструктура. Повилітали вікна у Миколаївській та Улянівській лікарнях, у ліцеї».
Сергій Пасько висловив велику вдячність громадам Сумського району за допомогу з будівельними матеріалами, та фахівцям ДСНС і гуманітарним організаціям, які працювали цілодобово, щоб позакривати людям пошкоджені дахи й вікна.
«Також тепер працюємо з іншими неурядовими організаціями в тому, щоб допомогли нам у відновленні – встановленні вікон, відбудові дахів, де вони повністю зруйновані. Тому що, на жаль, у громади зараз немає фінансової можливості самотужки все відновити», – говорить очільник громади.
У селі Марківка шахеди буквально рознесли кілька будинків підряд на одній вулиці. В одному з цих зруйнованих будинків мешкала родина переселенців.
«Люди тікали з Білопілля, приїхали до нас, бо хотіли бути у більш безпечних умовах. На жаль, бачимо, що безпечних місць немає», – говорить Вікторія Семенко, староста Марківського старостату.
У будинку родина прожила майже півтора роки. Пані Вікторія розповідає, що він був доглянутий: люди намагалися підтримувати лад, ремонтували, підфарбовували оселю. Зараз же хата розбита, усе подвір’я засипане цеглою, уламками скла, дерева та заліза.
А родині переселенців довелося знову переїжджати: за словами Вікторії, вони знайшли собі прихисток у Вільшані.
Деякі будинки в громаді зруйновані вщент, говорить Сергій Пасько. Їхнім мешканцям довелося перебиратися в інші місця, до своїх рідних.
Читайте також:
Бої на Сумщині: що відомо про ворожі штурми 23 квітня
Дрони-ждуни полюють на авто: як евакуюють людей з прикордоння Сумщини
