Ліси на кордоні: як працюють сумські лісівники поблизу росії та чому стають мішенню ворога
Заміновані ліси, розбомблені склади та пошкоджені домівки. У таких реаліях працюють лісівники на Сумщині. Рутинна робота з догляду та висадки дерев в умовах війни перетворилася на надскладний квест. Але попри це прикордонне лісництво продовжує працювати.
Як їм це вдається, покажемо у нашому відео.
У будівлі Краснопільського лісництва вікна забиті OSB-плитами – це наслідки постійних обстрілів. Людей тут зараз немає, бо це небезпечно.
«Ми тут зараз вже не працюємо, тому що це небезпечно для життя, – говорить Марина Придатко, інженер лісових культур Краснопільського лісництва. – Були обстріли, прильоти КАБів – буквально навпроти, по території комбікормового заводу. І вибухова хвиля пішла на приміщення нашої філії».
Після цих вибухів у двоповерховій будівлі залишилося лише 2 вцілілих вікна, решта – повилітали, також пошкоджена стеля, розповідає пані Марина. Світла немає, тому що перебиті дроти. Відновити все це зараз неможливо, тож поки що хоча б поприбирали купи вибитого скла та позабивали вікна.
Але попри все лісівники сподіваються, що колись вони таки сюди повернуться й будуть працювати.
Пані Марина каже, що прильоти КАБів по житловому масиву неподалік були ще у серпні, і тоді у будівлі постраждав вітраж – від нього залишилася лише половина, а також впала стеля у коридорі та були пошкоджені кілька вікон:
«Але тоді ще було не так багато руйнувань, тож ми після того ще тут працювали, а потім вже пішли на дистанційку».
У цій прикордонній громаді кілька місяців тому оголосили примусову евакуацію, та люди не поспішають покидати домівки, особливо працівники лісництва. Тут колектив намагаються зберегти, тому тих, хто побажав усе ж евакуюватися, перевели фахівцями в інші лісництва області, розповідає керівниця відділу кадрів Тетяна Кузнецова. Жінка пропрацювала тут 45 років.
«Декому з наших людей довелося звільнитися з роботи, бо вони є внутрішньо переміщеними особами й переведені на інші підприємства ДП «Ліси України». Є такі, що виїхали за кордон, але їх небагато, 4 людини. А так колектив весь зберігся, всі хочуть працювати, залишатися на цьому ж місці, де ми є», – розповідає завідувачка відділу кадрів.
Та додає, що такої можливості у них вже немає, бо все зруйновано.
«Мені дуже боляче. Я пропрацювала на цьому підприємстві 45 років. І коли я дивлюся на це все, в мене душа розривається на частини, тому що коли з 18 років прийшов сюди і бачив, як воно розвивалося, який вид мало ошатний… І тепер – отак…», – говорить пані Тетяна.
Кордон.Медіа тут були влітку цього року. Центральний офіс тоді ще працював. Нині у розбитому приміщенні без опалення та світла перебувати просто неможливо. Лісництво продовжує працювати дистанційно.
Втім робота для лісівників все одно є, розповідає Олександр Шиян, головний лісничий Краснопільського лісгоспу:
«У лісі наші працівники роблять все, що потрібно. Є, звісно, ще закриті ділянки, куди наразі у нас немає доступу, бо там ще не розміновано. Але на інших ділянках люди працюють, і вирощують, і вивозять, і заготовляють ліс».
Пан Олександр каже, що навіть попри оголошену евакуацію і той факт, що певна кількість працівників виїхала, люди все одно не звільняються, працюють, тим чи іншим чином дістаються до роботи.
Загалом на Сумщині до третини від усіх лісових масивів немає доступу через обстріли та мінування. Це зокрема прикордонна зона, але в цьому лісництві більшість працівників теж живе тут, на прикордонні. Тому не лише працюють, а й живуть у небезпеці.
«Мій будинок був пошкоджений 31 жовтня. О 5-й ранку нас розбудили «сусіди» двома прильотами», – розповідає Віталій Патлань, головний механік Краснопільського лісництва.
Чоловік каже, що колектив допоміг йому підремонтувати будинок, у якого впала частина стіни та фронтон, були перебиті кабелі. Також отримав допомогу від керівництва підприємства та кошти за програмою «Євідновлення». Повністю все відновлювати господар поки що не бачить сенсу, але й виїжджати нікуди поки що не планує.
Та попри такі руйнування та небезпечну роботу в лісництві і цього року подбали про новорічні деревця.
«На жаль, зараз впав попит на новорічні ялинки, оскільки зараз дуже багато людей повиїжджало з Краснопілля. Відсотків 20, мабуть, залишилося від того населення, яке було у 2021 році, і не тільки з Краснопілля, а взагалі з Краснопільської громади», – каже Марина Придатко.
Через те ялинки продаються дуже погано, і мало людей навіть запитують про них. Лісівники мають надію, що до них приїдуть оптові покупці.
Цьогоріч ціни на новорічні деревця трохи підвищилися, каже пані Марина, але несуттєво: за ялинку, яка в минулому році коштувала 110 грн, зараз доведеться викласти вже 120. Середня ж ціна ялинки – десь в межах 130 грн.
Читайте також:
Стирають з лиця землі: що відбувається у безлюдних селах на прикордонні Сумщини?
Під обстрілами та з нагородами: підсумки 2024 року для Кордон.Медіа
