«Людей на вулицях поменшало»: у Краснопіллі оголосили обовʼязкову евакуацію. Чи виїздять місцеві?
21 листопада у Краснопіллі оголосили обов’язкову евакуацію населення. Така необхідність зʼявилась через збільшення російських обстрілів.
Соціальних автобусів, які мали б використовуватися для цього, немає, адже організованої евакуації з селища поки не відбувається. Люди телефоном консультуються з сільрадою, і лише за власним бажанням самостійно виїздять. Їх мають розселити в межах Сумської області чи України.
Нині у Краснопіллі проживає близько 5 тисяч людей. То чи планують вони евакуюватися, дивіться у відео.
Краснопілля – це селище на Сумщині, розташоване у 10-кілометровій зоні від кордону з країною-агресором, тому російські обстріли тут не вщухають. Ворожі війська б’ють з артилерії, мінометів, скидають КАБи. Ситуація тут загострилася, особливо, упродовж останнього місяця, і через це оголосили обов’язкову евакуацію.
Нині у Краснопіллі проживає ще близько 5 тисяч людей, тому Кордон.Медіа приїхали сюди, аби поспілкуватися з місцевими жителями і дізнатися, що вони взагалі думають з приводу евакуації, та чи збираються виїжджати.
«Про евакуацію знаємо. Тому що машини і по вулицях їздили, і по центру їздили. Машина їде і вголос кричить по всій вулиці, що евакуація, що людей будуть вивозити», – розповідає краснопільчанка пані Валентина.
Жінка каже, що їм пропонували заповнити необхідні документи та евакуюватися. Втім, категорично говорить, що їхати вона нікуди не збирається, бо не хоче полишати власне господарство. Так само, як і її знайомі. Хоча підтверджує, що на її вулиці вже багато хто виїхав ще до оголошення обов’язкової евакуації, і людей у селищі зараз суттєво поменшало.
Мешканка Краснопілля Ніна розповідає, що про евакуацію дізналася з соцмереж. Вона поки що теж не планує їхати.
«Не поїду, тому що не знаю, де буде безпечніше. От у мене діти в Сумах, так нещодавно прилетіло якраз біля їхнього дому. Виїжджати буду хіба що в разі загрози окупації – в окупації я жити не буду. Або ж, якщо хату розіб’є, тоді вже нікуди буде діватися…», – говорить жінка.
Пані Ніна розповідає, що, коли починаються обстріли, вибухи, вона йде до сусідки:
«У неї там і погріб, та й удвох все ж таки не так страшно. А загадувати наперед зараз не можна: живемо одним днем».
Для евакуації мають бути організовані соціальні автобуси, якими евакуйованих вивозили б у межах Сумської області та по всій Україні. Але, поспілкувавшись з Іриною Юхтою, в.о. голови Краснопільської громади, ми дізналися, що автобусів немає, тому що організованої евакуації як такої не відбувається.
Люди консультуються з сільрадою, і лише за власним бажанням виїздять самостійно.
Проте ми зустріли чоловіка, який звернувся до сільради, і його відправили до центру переселенців у Сумах. Він хоче виїхати не в межах Сумської області, а на Захід України, проте варіантів, куди можна було йому евакуюватися, ще не запропонували.
Пан Володимир розказав, що сам шукає, куди виїхати, але переконаний, що це має бути точно не в нашій області з огляду на безпекову ситуацію на Сумщині.
«Просто набридло вже у погріб бігати, – каже Володимир, пояснюючи своє рішення. – А гатять по селищу майже щоденно – і з артилерії, і КАБи кидають».
Чоловік зазначає, що у центрі переселенців дуже великі черги, і все рухається дуже повільно, довідку отримати важко і довго. Говорить, що місцевим органам влади варто задуматися, яким чином прискорити цей процес.
Сьогодні жителі Краснопілля стали більш обережними, особливо, після повторного удару КАБом по школі і житлових будинках. Саме ці випадки більш насторожили місцевих, і нам розповіли, що нині вулицями ходить значно менше людей. Але є й ті, які, навпаки, повертаються.
«Поки є робота, будемо тут. Як тільки тут не буде роботи, або вже буде зовсім важко, тоді уже кудись будемо рухатися далі, а поки – ні», – каже пані Валентина, комунальна працівниця.
Пані Людмила, яка працює у школі, теж каже, що нікуди не збирається, так само, як і її близькі. Жінка говорить, що багато з тих, хто виїжджав раніше, вже повернулися, бо життя в евакуації є доволі складним:
«А що там на нас чекає? Нічого хорошого… Багато вертаються, ті, що повиїжджали. Ніхто нікому не потрібен…»
З прикордонних сіл Краснопільської громади евакуацію оголосили значно раніше. Спочатку це стосувалося 5-кілометрової зони, а потім вже й 10-кілометрової. У деяких населених пунктах громади людей вже немає.
Наприклад, з сіл Мар’їне та Тур’я останніми виїхали дві сестри, історію яких ми розповідали раніше.
Також триває примусова евакуація дітей. З таких сіл, як Славгород, Мезенівка, Угроїди та Порозок, усі сім’ї з дітьми здебільшого виїхали.
А загалом із небезпечної зони у Сумській області вже евакуювали понад 38 000 людей. Серед них майже 7 000 – це діти.
Місцева підприємниця пані Наталія розповідає, що не припиняє свою діяльність:
«Потрошку возимо товар людям, працюємо. Як обстріли – то, звичайно, ховаємось. У нас тут є підвал у будинку поруч».
В евакуацію Наталія поки що не збирається. Але й не відкидає цю думку категорично, бо, якщо ситуація погіршиться, можливо, доведеться їхати.
Пан Василь, місцевий житель, розказав, що його родина виїхала, але сам він цього робити не планує:
«Ні, я – нікуди. Мені 80 років, я вже буду тут. Тут народився, тут і помру».
Отже, настрої у жителів Краснопілля сьогодні різні. Хтось вже оформив документи, хтось лише думає над тим, щоб виїхати, а хтось – категорично проти, і планує залишатись тут до останнього.
А Кордон.Медіа продовжує слідкувати за ситуацією.
Читайте також:
У Краснопіллі російські авіабомби знищили школу і будинок: постраждали люди
“Не знаю, як ми вижили”: росіяни подвійним авіаударом зруйнували будинок родини у Краснопіллі
росіяни двічі вдарили з авіації по центру Краснопілля: є поранені, пошкоджена школа і будинки
Йшли пішки по замінованих дорогах: дві сестри останніми евакуювалися з села на Сумщині
Дітей на Сумщині евакуюють примусово: куди везуть та що буде з батьками, котрі не хочуть їхати?
