НОВИНИ

“Треба виїхати, поки темно”: як вивозять людей з тваринами з прикордоння Сумщини

Олександр Олексієнко

3 Кві 2026

Скопіювати посилання

Вони виїжджають у темряві, щоб не потрапити під дрони, забираючи із собою мішки з речами, корову і котика у коробці. Евакуація з прикордоння Сумщини сьогодні — це не просто переїзд, а вимушена втеча з сіл, де місяцями немає світла, води і безпеки.

Вивезенням людей з тваринами з прикордоння нині займається Перший гуманітарний штаб за допомогою організації ZOA in Ukraine та “Ліги сучасних жінок” та фінансуванням Гуманітарного фонду для України. Але робити це зможуть лише до середини квітня. Далі ж шукатимуть нових меценатів.

На одній з таких евакуацій були і Кордон.Медіа, тож покажемо вам, як насправді все відбувається.

У Нові Вирки Білопільської громади вирушаємо рано-вранці автівкою волонтерів. Село розташоване близько до кордону і потерпає від російських обстрілів.

«Треба встигнути повернутися звідти ще по темному, поки не літають дрони», – говорить Олександр Набока, волонтер Першого гуманітарного штабу.

Волонтери вивозять людей з тваринами з прикордоння Сумщини

Чоловік розповідає, що зазвичай спочатку телефоном спілкується з людиною, якій треба евакуюватися разом з тваринами:

«Я з хазяїном розмовляю, узнаю, яка обстановка там на місці, і плануємо тоді виїзд».

Волонтери вивозять людей з тваринами з прикордоння Сумщини

Для багатьох людей з сільської місцевості евакуація стає проблемою саме тому, що вони не можуть і не хочуть покинути напризволяще своїх тварин. Волонтер каже, що доводилося вивозити різну живність – коней, корів, баранів, курей тощо. Зазвичай людей з «хазяйством» перевозять з одного села в інше, більш спокійне і подалі від кордону.

«Найбільш складно перевозити коней. Вони, буває, не заходять у цей лафет, – розповідає Олександр. – Але все одно вивозимо всіх».

У темряві зупиняємося біля одного з дворів, де на нас вже чекають люди зі спакованими речами. У будинку вікна забиті OSB-плитами, а даху просто немає. Весь двір засипаний уламками цегли та шиферу. Все це – наслідки російських обстрілів.

Волонтери вивозять людей з тваринами з прикордоння Сумщини

У багажний відсік люди завантажують свої пожитки: мішки з речами, пилосос, килими, пральну та швейну машинки… Прив’язаний чорно-білий пес неспокійно крутиться, наче боїться, що поїдуть без нього. Втім, звісно, забирають і його. У картонній коробці господиня несе сіру кицьку.

«Зайка, не бійся, маленька», – заспокоює жінка домашню улюбленицю.

Волонтери вивозять людей з тваринами з прикордоння Сумщини

А через двір до машини вже ведуть чорно-рябу корову. На нове місце проживання вона поїде у спеціальному відсіку для перевезення тварин.

«Дуже не хочеться виїжджати…», – зізнається господарка будинку Наталія.

Евакуація з прикордоння Сумщини в сьогоднішніх умовах – процес складний, каже Олександр Набока. По-перше, – дуже погані дороги, і, якщо по трасі ще так-сяк їхати можна, то в деяких селах доріг просто немає. По-друге, в той час, коли літають дрони, зазвичай зникає GPS-навігація.

«Сім’я, звісно, дуже за мене переживає. Страшно. Я думаю, всі бояться», – каже Олександр.

На нове місце мешкання цієї родини – у будинок, де живе мама Наталії, – приїжджаємо, коли вже розвиднилося. Господарі переводять корову до сараю, заносять речі у двір. Тепер сім’я буде налагоджувати своє життя і побут тут.

Волонтери вивозять людей з тваринами з прикордоння Сумщини

Наталія каже, що рішення переїхати було для них дуже важким, але ситуація така, що жити далі вдома дуже складно:

«З вересня до нас ніхто не приїжджає, хліба навіть не привозять. Зовсім про нас забули. Сидимо без світла, без води, під постійними обстрілами».

Волонтери вивозять людей з тваринами з прикордоння Сумщини

На їхній вулиці порозбивало багато хат, а на сусідній – ще гірше, каже жінка. Там будинки вже зовсім стали непридатні до того, щоб у них жити.

На новому місці, можливо, складно буде розміститися з усім господарством, зате тут спокійніше.

Втім, “спокійніше” не означає, що тут зовсім тихо. 70-річна мама Наталії зі сльозами на очах розповідає, що інколи бахкає так, що відкриваються двері. Після смерті чоловіка та сина жінка залишилася в хаті сама. Тепер же з нею житиме родина доньки.

Люди дякують волонтерам за допомогу.

«Може, звернуть на нас увагу, хоча б світло підключать… Там же залишились люди все ж таки…», – сподівається Наталія.

Читайте також:

Війська рф намагаються просунутися на Сумщині у напрямку Кіндратівки та Миропілля

Шість днів у реанімації під апаратом ШВЛ: 16-річний Максим відновлюється після тяжкого поранення

У Великописарівській громаді російський БпЛА атакував автівку та вбив чоловіка

Медіа про Сумщину: показуємо сьогодні те, що завтра стане історією

Медіа про людей і території на межі цивілізації