«Нас кинули»: жителі Середини-Буди про життя у зоні бойових дій на кордоні з росією
Цей репортаж воєнкори Кордон.Медіа привезли із зони бойових дій, із Середино-Будської громади.
Саме місто – якраз впритул до ворожого кордону. Через постійні обстріли тут позачинялися банки, банкомати, супермаркети, відділення пошти. Більшість послуг місцевим не доступна, адже всі сервіси евакуювалися із небезпечної 5-км прикордонної смуги. Аби зняти готівку, людям доводиться їхати в Шостку, але автобус ходить не завжди через безпекову ситуацію.
Як живуть фактично на межі цивілізації серединобудці, дивіться у відео.
Безпечну дорогу до Середини-Буди нашій знімальній групі показує Володимир, житель міста. Він же розповідає, з якими труднощами стикаються місцеві, та як вони намагаються їх здолати.
«Автобусів немає, один тільки ходить. Банкоматів немає, я ось возив одного чоловіка, так він взяв з собою близько 30 карток різних людей, біля банкомату стояв і з усіх знімав, коди у нього записані, бо по-іншому ніяк…», – розповідає пан Володимир.
Ділянка дороги перед Серединою-Будою – одна з найнебезпечніших, вона розбита, багато ям, тож швидко їхати неможливо. А тут часто бувають обстріли, тому місцеві, коли їдуть, завжди намагаються дізнатися, чи немає поблизу обстрілів.
У місті дуже багато обстріляних будинків. На перший погляд, їх навіть більше, аніж тих, що залишилися неушкодженими. Адмінустанови у центрі теж неодноразово були обстріляні.
Біля будинків зі слідами обстрілів, із закритими фанерою вікнами не видно людей, але посаджені квіти виглядають доглянутими.
«Живемо під обстрілами, вже звикли. Але людей в місті мало. Йдеш центральною вулицею – за 20 хвилин максимум 3-4 людини зустрінеш», – розповідає Сергій, місцевий житель.
Багато будинків страждають від пожеж, спричинених ворожими обстрілами, але зазвичай рятувальники ДСНС не приїжджають, бо вже евакуювалися із 5-кілометрового прикордоння. Вони зараз базуються у Шостці, але їхні функції взяли на себе волонтери. Це місцеві жителі, які тут облаштували собі таку імпровізовану автоцистерну з водою і виїжджають на виклики.
На центральній, вже неодноразово обстріляній ворогом вулиці, наша знімальна група зустріла чоловіка, який косить траву. Микола говорить: робить це, щоб у місті було охайно та красиво, щоб усі бачили, що місто – живе.
Неподалік жінки замітають вулицю.
«Усі бояться, але ж робити комусь треба. Поки є робота – працюємо. Це наше місто, і ми його не кинемо. Нам пропонували евакуюватися, але ми не хочемо. Чому ми повинні кидати наше місто? Хто хотів – той вже виїхав», – говорять жінки.
У Центральному парку – дитячі гойдалки, багато зелені. Зазвичай, особливо влітку, тут дуже багато людей, бігають діти. Але зараз нікого немає, тихо, лише ворони каркають.
Люди намагаються тут не ходити, та й взагалі на вулицю без нагальної потреби майже не виходять, тому що росіяни часто скидають вибухівку з дронів на автівки, на людей, просто посеред дороги. Прямо на парковій доріжці – вирва від такого вибуху.
Біля міської ради – імпровізований базар. Полуниця у відрах, зелень, городина, продукти, вирощені на власних ділянках.
«Я – з села Прогрес, – розповідає пані Світлана. – Це тут, неподалік. Учора нас обстріляли. Шкода, городи садимо, а вони їх «копають» слідом. Що ми їм зробили, за що вони нас так незлюбили?»
Щось продати дуже важко, бо у місті мало людей, жаліються продавці на ринку. Хочуть заробити хоча б трошки грошей – на хліб, на ліки. Бо через відсутність банкоматів пенсію не знімеш. Банківські карти є, але скористатися ними неможливо.
«Хоч відкушуй від тієї карточки…», – говорить жінка.
Відсутність банкоматів люди називають однією з найбільших проблем у місті. За своїми грошима доводиться їхати до Шостки, але автобуси туди ходять рідко, а інколи через безпекову ситуацію навіть і ці рейси скасовуються.
У місті дуже багато покинутих будинків, людей на вулицях майже немає. Швидко скуповуються і намагаються якнайшвидше потрапити додому.
Ще з березня 2024 року в Середино-Будській громаді триває примусова евакуація родин з дітьми. А з самого міста, розташованого впритул до російського кордону, влада просить виїхати всіх мешканців. Ті, хто й досі залишається у місті, говорять, що не можуть виїхати, бо немає коштів, щоб жити десь не вдома, сплачувати за житло.
«Нас кинули…», – говорять люди.
Читайте також:
Який вигляд має Середино-Будська школа на кордоні з росією, яку тричі обстріляли з артилерії
«Боїмося, що нас відріжуть від цивілізації»: жителі С-Буди про обмеження в‘їзду на прикордоння
Як працюють медики у прикордонних з росією селах на Сумщині
