Під вогнем без зв’язку та світла: чи є шанс на порятунок для жителів прифронтових громад Сумщини?
Кордон.Медіа продовжує показувати те, що відбувається нині у прикордонних із Курщиною та Бєлгородщиною громадах на Сумщині.
Там триває екстрена евакуація мирного населення. Адже за останні два тижні ворог у рази збільшив авіаційні удари по цих територіях. Є вбиті та поранені серед місцевих. Будинки зруйновані.
Люди в Миропіллі більше тижня були без світла, зв‘язку. Навіть хліб у село не можна було завезти.
Деталі евакуації – у відео.
На годиннику – п’ята ранку. Знімальна група Кордон.Медіа разом з екіпажем «Білих янголів» вже в дорозі. Поки їдемо, отримуємо повідомлення, що над цією дорогою наразі фіксується ворожий дрон.
На одній з вулиць Миропілля бачимо задимлення: це наслідки ще зовсім «свіжого» прильоту КАБ. Оскільки тут постійно висять розвідувальні дрони, росіяни не можуть не бачити, що цими дорогами евакуаційні автомобілі вивозять цивільних людей, але все одно накривають селище авіабомбами.
Перша зупинка біля одного з дворів: до автівки сідають люди. Серед них – літній чоловік з собакою. Звати дідуся Анатолій, йому вже понад 90 років, і у нього зовсім немає при собі речей, бо він вирішив все ж таки виїхати буквально в останню мить і просто не встиг нічого зібрати. Але разом з паном Анатолієм евакуюється і його чотирилапа улюблениця Дана – невеличка чорна собачка, у якої вже скоро будуть цуценята.
«Чому раніше не виїхали? Та, сиділи, думали… Ну як оце все кинути? У нас хазяйство. Все сподівалися: може ж, стане краще. Онде переговори, про перемир’я балачки. Ото ми й надіялися. Бо хіба ж хочеться їхати…», – говорить одна з евакуйованих сьогодні жінок.
Одні люди кажуть, що вдома ночували у підвалах, інші ж зізнаються, що спали у хатах:
«Привалить – так привалить. А що робити?»
Багатьом довелося покинути своє господарство – курей, качок, навіть корову, яку ніхто не хотів забрати через те, що сюди страшно їхати. Тож корова тепер, за словами господарів, просто гуляє на волі.
Евакуаційний автомобіль рухається вулицями селища, обабіч багато розбитих людських осель. Ще одна зупинка, забираємо двох людей.
«У нас тут зараз ні світла, ні газу, ні води – нічого немає. Хліб не возять», – розповідає літня пані Раїса.
Під час другого рейсу евакуювали бабусю з двома козами та козенятком. Літня жінка нізащо не хотіла їхати без них.
«Довелося на руках заносити всіх – і бабусю, і кіз. Усіх нормально довезли. Бабуся взагалі молодець, а кіз, мабуть, трохи захитало», – розповідає працівник спецпідрозділу «Білий янгол».
Евакуйовані люди говорять, що в Миропіллі зараз дуже страшно: росіяни закидають селище КАБами.
«Нам сказали евакуйовуватися, тож ми швидко зібралися, повкидали в сумки хоча б труси, шкарпетки, – розповідає пан Сергій. – А що робити? Більше нам нічого не залишається…»
Чоловік розповідає, що одну з вулиць у селищі ударами авіабомб знесло повністю – на ній вже немає хат. Але люди у Миропіллі все ще лишаються.
Ще одну партію евакуйованих привіз екіпаж Червоного Хреста. Ці люди понад тиждень просиділи під обстрілами. Багато хто з них не може пересуватися самостійно, тож їх привезли на ношах.
Речі в людей – в дуже обмеженій кількості, брали лише найнеобхідніше, тому що в автомобілі мало місця, і з великими сумками їхати було не можна.
Загалом під час сьогоднішньої евакуації працювали «Білі янголи» та чотири машини Червоного Хреста, і всі вони були вщент заповнені.
Далі евакуйованих пересаджують в автобуси й везтимуть у Суми. Тут дуже багато літніх, немічних людей, які ледве ходять, тож самотужки не змогли б вибратися з того пекла, на яке зараз перетворилася Миропільська громада через нескінченні обстріли росіян.
Сьогодні мав би ще бути другий рейс, але він наразі під питанням через безпекову ситуацію і стане можливим лише тоді, коли військові дозволять.
А поки що тих, кого сьогодні вдалося евакуювати, доправили у безпечне місце – центр для переселенців. Сьогодні тут дуже людно.
«Я приїхала з Миропілля, але не автобусом. Я приїхала велосипедом. Їхала через Запсілля, тоді на Рибицю, проїхала Грунівку, Барилівку, і тоді мене вже машина забрала», – розповіла нам жителька Миропілля пані Галина.
Жінка каже, що виїхала близько третьої години дня, і ховаючись від дронів під деревами, там, де це можливо, їхала близько двох годин. З собою взяла лише маленьку сумочку.
«Все залишилося вдома – і одежа, і техніка, і все на світі», – говорить жінка.
Літня пані Любов розповідає, що до останнього мала надію, що все минеться, і евакуюватися буде не потрібно:
«Жалко було залишати рідний дім. Я прожила 50 років у Миропіллі. Але обставини складалися так, що виходу більше немає. Село розгромлене, багато будинків зруйновані, пошкоджені».
Шкодує жінка і за тваринами, яких довелося покинути у Миропіллі. Втім, їй все ж таки вдалося забрати з собою двох кроликів.
А от у пана Анатолія не було часу й можливості зібрати речі. Чоловік говорить, що напередодні його ніхто про евакуацію не попередив, тож він навіть паспорт не взяв, лише пенсійне посвідчення. З речей, каже Анатолій, схопив лише костюм.
«Я навіть «зарядку» для телефона не взяв. Оце отут був у мене паспорт, а кинувся – його немає. Пенсійне є, а паспорта немає. Не найду я його, він вдома на столі лежить», – бідкається Анатолій.
Володимир виїхав разом із дружиною. Говорить, виїжджали дуже рано, о шостій, а, оскільки у Миропіллі немає світла, то, вдягаючись у темряві, навіть переплутав куртки, тож виїхав у робочому одязі.
Чоловік каже, що разом з ними в автомобілі було 20 людей.
Загалом же за добу евакуаційним екіпажам вдалося вивести з Миропілля 57 мирних мешканців.
Операцію з евакуації вдалося здійснити завдяки координації військових, влади, товариства Червоного Хреста України, місії «Шлях України», працівників ДСНС та підрозділу Нацполіції «Білий янгол».
Читайте також:
За добу з Миропілля евакуювали 57 жителів
Атака шахедами й КАБ: росіяни зруйнували школу в Самотоївці
Хворих діставали з-під завалів: росіяни повторно вдарили по лікарні на Сумщині
