Що роблять із СЗЧешниками у 3 ОШБр та як повернутися у стрій після поранення?
У новому подкасті на Кордон.Медіа поговорили із сумчанином Майклом, який нині служить у 3 ОШБр. Він – командир інженерно-саперного взводу.
Розповів про те, чому в Трійці один з найменших відсотків СЗЧ, як бути корисним війську після поранення, про роботу з особовим складом та виклики, які постають нині.
Детальніше – дивіться у відео.
Майкл захищає країну з початку повномасштабного вторгнення. Він розповідає про свій шлях у війську: від добровольчих формувань у 2022 році до служби у 117-й бригаді та потім – у 3 ОШБр, одному з найтехнологічніших підрозділів ЗСУ.
Говорячи про роль саперів у сучасній війні, Майкл пояснює, як Третя штурмова однією з перших почала системно використовувати дистанційне мінування, дрони та наземні роботизовані комплекси, що значно підвищує ефективність бойових дій і, головне, зберігає життя військових.
Боєць детально говорить про внутрішню культуру підрозділу: використання цивільного досвіду бійців, сильну сержантську ланку, відсутність формалізму у стосунках між солдатами, сержантами й офіцерами. За його словами, братерство, відповідальність і спільний бойовий досвід формують єдність, яку неможливо створити наказами.
Окремий блок розмови присвячений психологічній підтримці, ротаціям, відпусткам, роботі патронатної служби та поверненню поранених у стрій. Майкл наголошує: більшість бійців повертаються не з примусу, а через відчуття цінності та підтримки всередині підрозділу.
Також поговорили про взаємодію з державою й волонтерами, роль сучасних технологій у війні, масштабні витрати на дрони та техніку, а ще — про виховання молоді як стратегічну інвестицію в майбутнє України. Усе це – елементи системи, яка дозволяє Третьому армійському корпусу тримати позиції та діяти ефективно.
Ви можете переглянути також інші наші подкасти:
«Дуже боляче дивитись на кадри сіл зараз»: як Миропільська громада стала згарищем
Як сумчани захищають Україну на східних кордонах: історія оператора БпЛА
«Будувати нове життя на прикордонні буде неможливо десятиліттями, а то й нікОли…»
