Суми після трагедії 13 квітня: біль, мужність, історії тих, хто вижив
Дні жалоби в Сумах. Кількість жертв зросла до 35. Рятувальники продовжують пошукову операцію, а лікарі борються за життя поранених.
Кордон.Медіа знайшли хлопчика Кирила, який рятував пасажирів того самого автобуса, який вже встигли охрестити автобусом смерті. Усі деталі наймасштабнішої трагедії в Сумах та що говорять ті, хто вижив, – далі у відео.
Це вже другий день, як рятувальники, волонтери, комунальні служби усувають наслідки російської агресії. Вранці 13 квітня росіяни атакували центр міста Суми балістичними ракетами.
Сьогодні від самого ранку сумчани приносять до місця трагедії живі квіти, аби вшанувати пам’ять загиблих. І також в багатьох містах та областях України сьогоднішній та наступні дні оголошені Днями жалоби.
13-річного Кирила Кордон медіа знайшли в лікарні, йому якраз робили перев’язку. Тож вони з мамою розказали нам, як все було.
Саме завдяки Кирилові вдалося відкрити двері в цьому злощасному автобусі та випустити поранених людей, які не могли вибратися з нього.
Кирило розповів нам, як почули свист, а далі – гучний вибух, люди попадали, і на них посипалося скло.
«У мене була невелика контузія, тож всі звуки стали – як в тумані. Я почув запах гарі, подумав, що це, можливо, автобус або вже горить, або може загорітися», – розповідає Кирило.
Хлопець намагався відчинити двері, але нічого не виходило. Тож він виліз у вікно й кинувся деблокувати двері вже з того боку.
В автобусі було доволі багато людей. Кирило пригадує, що, хоча було багато поранених, люди майже не кричали, бо були в шоці.
«Коли мені таки вдалося деблокувати двері, я почав випускати людей і побачив свою маму. У неї все обличчя було в крові, я дуже сильно за неї злякався», – каже хлопець.
Вони з мамою пішли від автобуса лише після того, як з нього вийшли всі люди, та почали шукати медиків.
Кирило розповів, що змалечку займається вільною боротьбою. Можливо, саме заняття спортом дали йому сили, аби відкрити заблоковані двері та швидко зреагувати. Зараз і мама, і син лікують поранення. У пані Марини практично все обличчя у свіжих порізах.
У хлопця один найбільший уламок вдалося витягнути з голови, але ще два застряли в черепі. Вони дуже маленькі, тому їх витягнути вже не вдасться. Обіцяють, що вони за три тижні вже закостеніють, тобто, так і залишаться у кістці. А рана повинна загоїтися упродовж 10 днів, кажуть лікарі.
Тобто, з фізичними ушкодженнями, є надія, що родина впорається без ускладнень. Чого не можна сказати про моральні. На питання «Як ваш моральний стан?» пані Марина відповідає коротко: «Ніяк…».
Жінка каже, що цієї ночі вони з сином взагалі не могли заснути:
«Тільки очі заплющуєш – і знов та картинка перед обличчям… Дуже важко».
Марина говорить, що стала дуже боятися вибухів і навіть тривоги:
«Коли пишуть про загрозу балістики, я тоді дуже боюся».
Кирило ж дуже сподівається, що ще встигне відновитися до чемпіонату Європи, де він має представляти Україну. Мама з гордістю розповідає про спортивні досягнення сина:
« У нього дуже багато медалей, він виборює призові місця. Потрапив до збірної України, яка має змагатися в Хорватії на чемпіонаті Європи. Ми чекаємо на висновки лікаря. І все робимо для того, щоб він туди потрапив. А там вже все буде залежати від його здоров’я».
Втім, свою найголовнішу перемогу Кирило вже отримав – це життя, впевнена мама. І щиро вірить, що у спорті всі найбільші досягнення сина – ще попереду. А Кордон.Медіа щиро бажає хлопцю швидко одужати, потрапити на цей чемпіонат і перемогти там.
А тим часом у лікарнях Сум досі перебувають близько 40 пацієнтів із різними пораненнями. З декотрими нам вдалося поспілкуватися.
Пані Людмила з перев’язаною головою розповідає про жахливі подробиці: спочатку пролунав перший вибух, каже жінка, а потім дуже швидко й другий, від якого в автобусі посипалося скло:
«Я побачила, що водія вбило. Почала шукати свого чоловіка, і знайшла вже мертвим…»
Та попри все Людмила сподівалася, що чоловік живий, тож дуже плакала й просила його витягти.
Жінка щиро не розуміє, чому росіяни вбивають українців в українському місті Суми:
«Що ж ми комусь зробили поганого, що? Нас так розстрілюють в упор».
Микола Романенко, чоловік Людмили, близько 20 років пропрацював в «Обленерго». За місяць йому б мало виповнитися 60 років.
А біля операційної сидить пані Анна. Її чоловіка в ці хвилини оперують.
«Чоловік мій працює в Інституті прикладної фізики сторожем вже майже 10 років. Вчора якраз була його зміна».
Анна розповідає, що, почувши вибухи, кинула машину й побігла до чоловіка:
«Назустріч бігла подружка моя, яка нервово шукала дитину. Це був жах. Скрізь лежали люди. Скло, уламки дерев, горіли машини, автобус палав, люди кричали, їх витягували. Я бігла до чоловіка, бо я розуміла, що це – там, а він якраз був на роботі».
Чоловік Анни лежав на підлозі поранений і казав, що не відчуває ніг. Зараз вже другий день поспіль його рятують лікарі. Прогнози поки невтішні, каже пані Анна, бо лікарі кажуть, що людина може залишитися на все життя з інвалідністю.
Пані Наталія вчора їхала автівкою з ЦМЛ, де жінці лікували поламану ногу. Говорить, що перший вибух був дуже гучним, але її машину не пошкодило. Натомість жінка побачила стовпи чорного диму за будинками. А вже від другого вибуху полетіло скло й дуже сильно посікло її:
«Кров’яний дощ пішов з голови, а рука у мене просто замертво впала».
Поранення були такими, що лікарям довелося ампутувати жінці ліву руку – врятувати кінцівку не вдалося.
«У такий світлий день, в Зелену неділю, коли така радість, люди до церкви йшли – й таке наробити… Не буде ніколи їм (росіянам – ред.) прощення!», – говорить Наталія.
Попри весь жах, що з нею стався, жінка дуже вдячна лікарям, які оперативно й швидко обстежили її, підготували й провели операцію.
«Я раніше таке тільки в кіно про лікарню бачила, – говорить пані Наталія, – а воно он і в нас таке».
«Коли проходять такі масові ураження, вже працює цілий злагоджений колектив медиків, які пройшли спеціальне навчання, і всі одразу приїжджають на роботу, де б вони не були. Кожен знає свою роботу: хтось працює з родичами, хтось – з пацієнтами, тут же сортуються важкі, середні, кого зразу в операційну, кого ще залишають на догляд і готують до операції. Це все дуже складно, але ми вже навчилися працювати», – запевняє заступник головного лікаря Микола Савченко.
Пан Микола розповів нам, що майже всі пацієнти, які поступили того дня в лікарню, мали політравми, опіки та ураження очей.
Сьогодні по обіді стало відомо про 35-ту жертву в Сумах, це жінка, вона померла в лікарні.
Рятувальники й волонтери, комунальні служби протягом дня розбирали завали пошкоджених будівель. Значних руйнувань зазнала пам’ятка архітектури – садиба Сумовських, побудована ще на наприкінці XIX – на початку XX століття.
«Бачите, це – оригінальна стеля, тут все оригінальне було, пережило дві війни, але, на жаль, не пережило цього жаху», – каже Євген Осадчий, науковий співробітник Інституту фізики НААН України.
За словами чоловіка, найбільше у будівлі постраждав фасад, внутрішнє оздоблення, вікна й двері, а також унікальна кована огорожа, якій вже понад 100 років.
Рух вулицею Петропавлівською досі заблокований. Активно йдуть роботи з ліквідації наслідків: працівники ДСНС за допомогою спеціальної техніки проводять демонтаж аварійних конструкцій, розбирають завали, а також допомагають забивати вікна.
Також у школі №4 працює штаб, куди можуть звернутися за допомогою мешканці постраждалих квартир.
«Якщо все йтиме за планом, то вже завтра може бути відновлений дорожній рух вулицею Петропавлівською, – говорить заступник міського голови Сум Станіслав Поляков. – Але, якщо щось буде заважати, то вулиця буде закрита для руху транспорту ще й завтра, бо крім всього іншого, потрібно ще демонтувати 6 аварійних електроопор, але до них поки немає доступу».
Одне з найбільш проблемних питань наразі – це будинок за адресою Петропавлівська, 60, говорить Станіслав Поляков:
«Там зірвало дах, тож довелося відключити газ. Тепер треба з’ясувати ситуацію з витяжкою, і потім вже поновлювати подачу газу».
Що ж стосується зірваного даху, каже чиновник, там буде проведене обстеження, на підставі якого визначать, чим же накривати, – чи шифером, чи брезентом.
Відновлювальні роботи продовжаться і завтра, 15 квітня.
Читайте також:
Обірвані життя: імена загиблих унаслідок ракетного удару по Сумах
«Я кричала, просила, щоб його дістали…»: у Сумах жінка вижила після удару, але втратила чоловіка
13-річний Кирило з Сум урятував людей з палаючого автобуса після ракетного удару
