Безпека, евакуація і ризики для Сумщини: інтерв’ю з Олегом Григоровим
У квітні 2026-го минає рік, як Олег Григоров очолив Сумську обласну військову адміністрацію. У цьому інтерв’ю ми поговорили про безпекову ситуацію, антидроновий захист прикордоння, евакуацію міст та співпрацю влади з військовими. Чи планують затягувати Суми сітками, наскільки ефективно працює ППО в регіоні, чи залишиться в області залізничне сполучення та чи будуть вводитися військові адміністрації в інших громадах — про це і не тільки читайте у розмові з Олегом Григоровим.
А відео ви можете переглянути тут.
Отже, почнемо з безпекових питань. Безпека цивільного населення у прикордонній області – питання складне.
– Наскільки вдалою, на Вашу думку, є співпраця ОВА з військовими? Чи вдається залучати та виділяти кошти, співпрацювати з військом? Чи чують обласну владу військові, які працюють на території області? Бо, крім того, що відбувається на фронті, є ще й важливе питання захисту цивільного населення.
– Звісно, ми з великою повагою ставимося до тих, хто 24/7 цілодобово боронить і нашу Сумську область, і в цілому Україну. І навіть сьогодні, в цю мить, коли ми з вами зараз тут говоримо, відбуваються певні штурмові дії, і наші хлопці й дівчата, ризикуючи своїм життям, виборюють нашу перемогу.
З приводу співробітництва хочу сказати, що військове командування добре комунікує з обласною владою, з громадами. На Раді оборони, яку ми проводимо щотижня, обговорюючи проблемні питання, питання взаємодії, завжди присутні керівники наших військових об’єднань, безпосередньо перші особи.
Основне завдання – зрозуміти, де ми можемо бути один одному корисні задля нашої перемоги. Тобто, це питання субвенції, фінансування, підтримки, розміщення і допомоги нашим військовим. Вважаю, комунікація є абсолютно достатньою, вона робоча, вона двостороння. Ми чуємо один одного.
– Сумська область має таку витягнуту уздовж кордону форму. І наші автомобільні шляхи, залізничне сполучення – все теж іде вздовж кордону. Що робить обласна військова адміністрація у взаємодії з військовими для захисту цих шляхів?
– Щодо захисту – то це питання перш за все наших збройних сил, складових сил безпеки і оборони.
Говорячи ж про захист нашого неба, посилення нашої ППО, хочу сказати, що у 2025 році ми залучили на це 50 млн грн. І вже в цьому році залучили 87 млн грн за програмою United-24. Це програма Міністерства оборони, яка передбачає додаткове фінансування з державного бюджету саме на потреби військових.
У 2025 році на 50 млн грн ми придбали сучасні цифрові дрони-перехоплювачі «Sting», які передали прикордонникам, нацгвардійцям, військовим бригадам, які боронять наше небо. А в цьому році 87 млн грн були залучені виключно на придбання засобів радіоелектронної протидії.
Ми постійно аналізуємо з військовими ті підрозділи, які на Сумщині виконують завдання на найскладніших ділянках, щоб кошти обласного бюджету і бюджетів громад були максимально оперативно й адресно скеровані саме тим підрозділам, які цього зараз потребують найбільше. Для того, щоб кожна копійка працювала на результат – збиття ворожих БПЛА, і тим самим утримання безпеки в нашій області.
Говорячи за автошляхи, я хочу сказати, що антидроновий захист залишається в пріоритеті. Захист деяких ділянок забезпечується Збройними Силами України, а є ті ділянки, за захист яких відповідають громади та обласна військова адміністрація відповідно до бойових розпоряджень.
У цьому році ми вже виділили кошти – 60 млн грн з обласного бюджету на облаштування антидронового захисту, розуміючи важливість цього питання.
– А 60 млн грн – скільки це кілометрів доріг, затягнутих сіткою?
– Наразі будівництво 1 км антидронного захисту через підрядні організації обходиться в середньому у 2,5-3 млн грн. Але ми, маючи комунікацію з військовим командуванням, з Державною Службою спеціального транспорту (ДССТ), наразі будуємо дороги за розрахунком ДССТ, витрачаючи 1 млн грн на 1 км. Тобто ми перераховуємо кошти Державній службі спеціального транспорту – це спеціалізований підрозділ, який займається фортифікаціями, облаштуванням тощо. Визначаємо з ними ключові ділянки доріг, і наразі ми розпочинаємо з 60 млн.
Коли мова йде про виділення коштів, ми розуміємо виклики області в повному обсязі. Область потребує підтримання питань ВПО, соціально-гуманітарних питань, медичних, питань ветеранів, підтримки військових і чорнобильців – питань дуже багато.
Ми визначаємо пріоритети для наших витрат, і для цього постійно радимося з військовими, з громадами. Завдяки цьому ми спрямовуємо гроші туди, де допомога потрібна зараз найбільше.
– Щодо сіток: у нас багато міст, навіть у 20-кілометровій зоні від державного кордону. Але ми не бачимо, щоб там щось затягували сітками, як, наприклад, в сусідній Харківській області. Чи є в нас взагалі такі плани – затягувати міста в сітки, і наскільки це взагалі допомагає? Чи це будуть лише автошляхи?
– Ми затягуємо і будемо затягувати, ми це робимо. Протягом березня затягнули 30 км, і ця робота проводиться постійно. Це десятки кілометрів за місяць. Це – системна робота.
– Але чи достатня вона? От яка Ваша оцінка?
– Вона ритмічна і динамічна, і буде продовжуватися. А щодо того, чи є вона достатньою, ми можемо говорити про це, коли ми виконаємо завдання на 100%.
– Щодо залізниці: яка позиція обласної влади щодо безпеки залізничного сполучення? Наскільки Ви відстоюєте область, щоб тут лишалася залізниця, чи навпаки – позиція в тому, що треба якось зупиняти ці маршрути?
– Позиції призупиняти маршрути абсолютно бути не може – вона є абсолютно не державницькою. Я такого не чув і навіть не припускаю такого. Це по-перше.
По-друге, три тижні тому на моє запрошення сюди приїхав Олександр Перцовський, керівник «Укрзалізниці», разом зі своєю командою, це майже було 14 людей – за кожним напрямком роботи «Укрзалізниці».
У суботу ми плідно працювали цілий день, провели три наради: дві – закритого типу з військовими, і останню – з нашими громадами в онлайн-режимі.
За результатами цих зустрічей ми створили робочу групу. Я вважаю, вона абсолютно дієва, туди включені голови громад, представники обласної військової адміністрації, керівництво «Укрзалізниці» й наші військові.
Ми чітко розуміємо намагання ворога знищити залізничне сполучення. Це не секрет, ми це бачимо по конкретних ударах. І ця робоча група покликана швидко реагувати на можливі зміни в оперативній обстановці, оскільки залізничне сполучення – важливе, і, безперечно, воно буде. Але в той же час основна мета – не допустити шкоди для життя і здоров’я людей.
Жодна мета не може бути виправдана, якщо під загрозою – люди. Тому ми в ході проведення відповідних нарад спільно з громадами та військовими відкоригували наші маршрути з урахуванням безпекової складової. Зробили певну передислокацію наявних сил і засобів. Залучили додаткові кошти спільно з керівництвом «Укрзалізниці».
Наразі питання перебуває на постійному контролі обласної військової адміністрації, але остаточні рішення ухвалює «Укрзалізниця».
Відновлений рух як вантажних перевезень, так і пасажирських. Треба розуміти, що ми маємо 562 км кордону, і наше залізничне сполучення так чи інакше проходить поблизу державного кордону. У Ворожбі, наприклад, майже 5 км до лінії бойового зіткнення, ризики надвеликі. І треба все це враховувати. Питання – цілком у фокусі влади: розуміємо важливість і вживаємо конкретних заходів у межах своєї компетенції.
– Із цілей, які Ви ставили перед собою, коли приходили на цю посаду, що вдалося зробити за перший рік, чого досягнули?
– Робота обласної військової адміністрації пов’язана в першу чергу з тими викликами, які виникають через ворожу агресію та намагання ворога системно нищити цивільну та критичну інфраструктуру.
І саме в таких умовах нам доводиться будувати освітні та медичні процеси, вирішувати питання теплопостачання, енергопостачання, безпеки тощо. І це все постійно коригується ворожими обстрілами.
Говорячи про перший рік роботи, хотів би наголосити, що ті тези, які озвучувалися на першій пресконференції, залишаються незмінними.
Основний меседж від обласної влади – бути максимально наближеними до людей, бути корисними для них, розуміти їхні потреби. Це безпекова складова, це відкритість влади, спілкування з медіа, забезпечення абсолютної прозорості.
Сподіваюся, що люди за цей рік відчули певні зрушення. Їх, на мою думку, було досить багато. Ми стали ближче до наших громад, до людей, ми стали їх чути, реалізували насправді дуже-дуже багато проєктів.
– Назвіть три напрямки, якими Ви особисто пишаєтеся і вважаєте, що ось це – реально вдалося.
– Ми дійсно багато зробили в міжнародному співробітництві. Реалізували досить багато проєктів, таких, як дистанційне обстеження знищеного майна. Це на рівні держави. Ми розробили цю постанову №815, презентували її спільно з громадами, отримали рішення Кабінету Міністрів. І ми бачимо результати: це – реальні гроші, це допомога людям, залучення коштів.
30 жовтня ми провели форум, зробили платформу стійкості «Європейське майбутнє Сумщини», бо ми переконані, що після нашої перемоги треба буде відновлювати Сумську область. На цьому форумі були присутні представники міністерств, і там ми презентували наші проєкти міжнародним партнерам з Євросоюзу.
У 2025 році міжнародна організація Європейського Союзу U-LEAD, що у 2016-му розробляла програму децентралізації, з якою ми зараз живемо, обирала три області-партнери, для яких за кошти Євросоюзу буде створений стратегічний план економічного розвитку регіону, зокрема, на 2028-2038 рік, якщо не помиляюсь, там мова йде про майже 10 років. До цієї програми потрапила і Сумщина.
Наразі спільно з фахівцями U-LEAD проводимо інтерв’ювання для формування цієї програми і залучення європейських коштів. І це реально стратегічні кроки розвитку регіону. Це увага європейських партнерів. Це ті кроки, які в подальшому дійсно дадуть результати.
Вважаю, що робота, проведена нашою командою, вже дає певні результати, але нам є над чим ще працювати. І роботи ще дуже-дуже-дуже багато.
– Що за цей рік не вдалося із запланованого? Можливо, були якісь плани, від яких Ви у процесі роботи відмовилися або змінили їх, бо вони були нереалістичними?
– Я би не сказав, що щось не вдалося. Ми не відмовляємося від жодного з визначених планів. Але на кожному напрямку ми рухаємося з урахуванням пріоритетів та оперативної обстановки, через що темпи реалізації цих планів можуть змінюватися.
– Питання щодо приватної ППО. Зараз багато про це говорять, і ми з Вами також говорили про те, що на Сумщині планується введення цієї практики. Чи вже вдалося і чи є якісь приклади? Взагалі, розкажіть про те, як це працює.
– Кабінетом Міністрів була ухвалена постанова №1506, яка надає можливість суб’єктам господарювання за встановленою формою через Міноборони отримувати відповідний дозвіл на навчання робітників, які зможуть безпосередньо займатися протиповітряною обороною, на створення екіпажів БпАК, придбання «Стінгів», комплексів тощо. Вони будуть забезпечувати захист безпосередньо тих об’єктів, які належать до відповідних суб’єктів господарювання. Все це має відбуватися під командуванням тактичної групи, в нашому випадку – ППО Суми.
До нас приїхали представники Міноборони, хто безпосередньо модерує це питання, розробники цієї постанови. Ми зібрали наш бізнес, наших крупних виробників, звернулись з відповідною роз’яснювальною роботою і закликали максимально долучатися до реалізації цієї постанови.
Я б хотів би зазначити, що ця постанова жодним чином не підміняє складову Збройних сил України і ППО. Держава жодним чином не знімає з себе відповідальність за захист неба.
Попередньо я можу сказати, що наразі маємо наміри шістьох підприємств долучитися до цієї програми. Обласна військова адміністрація спільно з Міноборони буде допомагати проходити певні бюрократичні процедури, щоб максимально швидко реалізувати цей проєкт.
Говорячи про постанову 1506, я хочу відзначити, що у нас в області багато небайдужого бізнесу. Я щиро вдячний цим людям, хоча ми й не можемо розголошувати їхні персональні дані, але я впевнений, вони зрозуміють, про кого я говорю. Ці підприємці виділяють мільйони гривень на придбання засобів ураження, транспортних засобів тощо.
І найближчим часом ми будемо далі реалізовувати проєкти спільно з нашими ДФТГ. тобто не лише в рамках 1506, а й прямими інвестиціями в тих, хто захищає наше небо, наші об’єкти тепло- та енергопостачання.
Вважаю, ця постанова є досить ефективною, практичною, вона надає можливість нашому бізнесу долучатися до безпеки неба і, я думаю, це великий-великий плюс.
– Уточнююче питання: тобто працівники підприємства – вони серед тих, хто заброньований, чи вони мають мобілізуватися і повернутися на своє підприємство, щоб його захищати? Чи вони проходять якесь спеціальне навчання, або це бізнес, який безпосередньо долучається до фінансування існуючих ДФТГ?
– Сама постанова 1506 не дає підстави для відстрочки або бронювання. У нас є підприємства, які мають, відповідно до 76-ї постанови, критичність, тобто, у них заброньований певний відсоток людей. І от з числа цих працівників відбирають тих, хто спроможний буде виконувати це завдання.
Ці люди проходять спеціальні навчання на базі Збройних Сил, для них закуповуються необхідні засоби і створюються екіпажі БпАК на підприємствах. Ці екіпажі захищають свої підприємства і несуть відповідальність за свій об’єкт.
– Чи впливає ОВА на рішення, куди саме мають виїжджати на Сумщині такі служби, як швидка допомога, обленерго та інші? Тобто, чи є якась умовна смуга, куди вже їм заборонено їздити, як-от раніше це було 5 км від державного кордону? Чи це рішення окремо лежить безпосередньо на кожній службі?
– Усі ці підрозділи мають свої алгоритми, затверджені профільними міністерствами. Комунальні установи, екстрена медична допомога, ДСНС, обленерго тощо мають свої алгоритми дій у прифронтових областях, затверджені профільними міністерствами.
Обласна військова адміністрація, звісно, в межах своїх компетенцій надає відповідні комунікації, необхідні цим службам для прийняття рішень і погодження їх зі своїми центральними апаратами. Але ми не є їхніми керівниками. Ми отримуємо запити та надаємо необхідну комунікацію, погодження і супроводження.
– Вони більше спрямовані на те, щоб захистити медиків, чи на те, щоб там, умовно, швидка приїхала якомога далі?
– Я думаю, вам на це питання відповідають безпосередньо медики і комунальні установи. Але я переконаний, що кожен лікар зосереджений на тому, як допомогти людям, але із дотриманням заходів безпеки.
– У березні безпекова ситуація на Сумщині погіршилась: збільшилася кількість обстрілів та дальність використання такої зброї, як КАБи. Почалися масовані удари по Глухову, Есмані тощо. Чи маєте Ви як керівник обласної військової адміністрації план на евакуацію не сіл уздовж кордону, а вже міст, таких, як, наприклад, Глухів?
– Плани евакуації є в кожній громаді України. Це обов’язкова вимога на всі випадки надзвичайних ситуацій, пов’язаних з військовою агресією, починаючи від Ужгорода і закінчуючи Северодонецьком. У кожному місті є плани евакуації, які передбачають план дій на випадок надзвичайних ситуацій різного характеру. Звісно, вони є в кожному місті та кожній громаді нашої області.
– Зараз, у квітні 2026 року, чи є передумови до того, що такі плани саме в містах, як, наприклад, Глухів, будуть реалізовані найближчим часом, тобто, оголошена евакуація?
– Наразі питання про евакуацію Глухова не стоїть.
– Чи є якісь ще міста, наприклад, у 20-кілометровій смузі, як то Білопілля, Ворожба, Путивль, які можуть в найближчим часом теж підлягати евакуації?
– Наразі у нас оголошена обов’язкова евакуація 213 населених пунктів. Можу сказати, що станом на зараз ми не отримували інформації ні від військових, ні від голів громад про необхідність додаткової евакуації.
– Нещодавно було затверджено, що у нас є примусова евакуація дітей, вона вже можлива навіть без згоди батьків. Наскільки мені відомо, таких ситуацій на Сумщині ще не траплялося, але, можливо, я чогось не знаю?
– Питання евакуації дуже актуальне. Обласна військова адміністрація спільно з ДСНС, органами місцевого самоврядування, поліцією, громадськими волонтерськими організаціями постійно наголошує на обов’язковості евакуації. Евакуація необхідна в першу чергу для збереження життя та здоров’я людей. Ми дійсно маємо людей, які залишаються у прифронтових громадах, де оголошена евакуація. Питання евакуації дітей – це першочергове питання. Випадків примусової евакуації наразі немає.
Можу сказати, що з прифронтових громад, де була оголошена обов’язкова евакуація, вивезли 804 дитини, тобто, діти 100% евакуйовані.
– Ми бачимо, що на Сумщині багато з тих людей, які виїжджають з прикордоння, не хочуть їхати далеко, намагаються все ж залишитись в області. А скільки зараз внутрішньопереміщених осіб в межах Сумщини?
– Наразі в Сумській області зареєстровано трохи більше 103 тисяч ВПО. Майже 90% – це мешканці нашої Сумської області, десь 10% – це мешканці Харківської, Донецької, Луганської областей.
Близько 57 тисяч мешканців Сумської області внутрішньопереміщені в Україні, здебільшого, до Київської та Львівської областей.
– Скільки наразі в області будується модульних містечок для ВПО і скільки з них готові до експлуатації?
– Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб є першочерговим. Звісно, ми це розуміємо.
Перше модульне містечко ми побудували у Нижньосироватській громаді за підтримки УВКБ ООН (Агентство ООН у справах біженців – ред.). Наші партнери побачили, що ми дійсно спроможні реалізувати цей проєкт, побачили відкриття об’єкту і людей, що поселилися у ньому. І вони сфокусовані саме на Сумській області.
Тож наступний такий проєкт був реалізований у Липовій Долині – це модульне містечко на 9 будинків. А в Сумах шведський Червоний Хрест побудував містечко на 100 квартир.
Під час візиту координатора системи ООН пана Матіаса Шмале ми обговорили питання масштабування модульних містечок в Сумській області. Наразі маємо додатково вже 7 ділянок, де ми готові будувати ці модульні містечка, і попередньо вже маємо і домовленості, і підтримку цього проєкту нашими міжнародними партнерами.
Також опрацьовуємо питання переобладнання гуртожитків, інших приміщень під квартири для ВПО. І я впевнений, що ми в цьому році зможемо спільно з громадами прозвітувати про більш ефективні і масштабні кроки по забезпеченню людей житлом.
– А чи є зараз на території області вільні місця для ВПО в гуртожитках?
– Так, є. Для надання притулку у нас є в області три транзитних центри. Є гуртожитки, є приватні будинки, квартири, які готові для розміщення наших внутрішньопереміщених осіб. Звісно, це громади в умовно безпечних місцях і максимально віддалені від лінії бойового зіткнення. Наразі таких місць близько тисячі.
– Наступне питання буде про електроенергію. Розуміємо, що вимкнення були і будуть надалі. Але багато людей скаржаться на нерівномірний розподіл, коли одні годинами сидять без світла, а іншим не вимикають зовсім. Через це містяни навіть виходили перекривати вулиці. Чи може ОВА якось впливати на те, щоб був рівномірний розподіл та нормальні графіки?
– Обласна військова адміністрація не займається розподілом енергії і встановленням графіків відключення, але ми завжди наголошуємо на тому, щоб розподіл був рівномірним. Обленерго застосовує ці графіки, виходячи з тих лімітів, які дає Укренерго.
Ситуація на енергоринку в поточному опалювальному сезону була досить критичною, це відчували всі. Ворог нищив об’єкти розподіленої генерації, об’єкти, від яких йшла енергія з атомної електростанції.
Є певні об’єкти критичної інфраструктури, де є відповідні субспоживачі, яких фізично неможливо відключати. Є досить-досить багато складнощів, які пов’язані так само не з Обленерго.
– Коли люди виходять перекривати вулиці з вимогою, щоб у них не вимикали світло або хоча б вимикали усім рівномірно, чи ефективно це? Наскільки це змінює ситуацію?
– Справа в тім, що обласна військова адміністрація не в змозі встановлювати графіки відключення. ОВА не наділена правом надавати вказівки щодо застосування графіків відключення електроенергії, оскільки ми не є фахівцями, не розуміємо, яка йде напруга і які ризики це несе в цілому для енергосистеми. Нерозуміння технологічного процесу може привести до певної руйнації, бо це – струм.
А щодо питання виходу людей на вулиці, то нагадую, що під час воєнного стану масові скупчення заборонені. Втім, я розумію, що таким чином містяни висловлюють свою думку, і вони мають на це право.
Хоча з іншого боку, люди виходять на вулиці, але я ніколи не чув про те, щоб на цих мітингах засуджували агресора, який свідомо нищить наші будинки і цивільну інфраструктуру.
– І щодо хвилини мовчання. Від людей ми чули неодноразово, що зупинятися на хвилину мовчання у прифронтовій прикордонній області – це небезпечно. Яка Ваша думка щодо цього?
– Я закликаю щодня дотримуватися хвилини мовчання і о 9.00 вшановувати пам’ять всіх наших загиблих героїв, всіх наших захисників і захисниць, які віддали найцінніше – своє життя, – за нашу перемогу, за те, що ми сьогодні тут, за те, що ми це можемо робити. Звісно, із дотриманням заходів безпеки.
– Наскільки ОВА допомагає громадам, і чи є особливий фокус уваги на таких громадах, як, наприклад, Сумська, Шосткинська, Конотопська, де багато будинків треба відновлювати після прильотів? Чи є до цих громад особлива увага у плані виділення коштів, залучення додаткових коштів, окрім виділених з місцевих бюджетів? Наскільки ОВА взагалі втручається в ці процеси?
– Думаю, що про це краще спитати у самих голів громад, наскільки вони задоволені чи незадоволені рівнем взаємодії з ОВА. Особисто я вважаю цю співпрацю ефективною. Я спілкуюся з усіма головами наших 51 громади. Я відчуваю їхню підтримку й те, що ми рухаємося в одному напрямку.
Я їм щиро вдячний за довіру, за те, що я маю можливість спільно з ними вирішувати питання їхніх громад. Звісно, ОВА не може залишатися осторонь від проблем громад, постійно підставляє плече. І особисто я, і заступники, і вся наша команда націлені на це.
Одне з моїх гасел – це те, що обласна військова адміністрація, районні військові адміністрації повинні бути партнерами кожної громади. Партнер – це той, хто розуміє, чим живе громада, де ми можемо бути один одному корисні, так чи інакше – ми все робимо для людей.
Тому я вважаю, що ми досить плідно спілкуємось, і багато питань вдається вирішувати. Зокрема, повертаючись до початку розмови: постанова №815, реалізація запитань громад, спільне дистанційне обстеження, конкретні результати.
– Таке ще питання: у нас зараз є дві громади, де введені військові адміністрації. Чи планується введення таких адміністрацій ще у якихось громадах?
– Не бачу необхідності зараз розглядати питання введення військових адміністрацій. Голови громад абсолютно справляються зі своїми обов’язками, і тих підстав, які передбачені для створення військової адміністрації, наразі немає.
– Дякую. А зараз перейдемо до блоку бліц-питань. Я буду ставити коротке питання і хочу від Вас чути коротку відповідь.
Я, може, не на всі відповім. Я ж не знаю, про що ви мене запитувати будете.
Бліц-опитування
– Поліція чи адміністрація?
– Люди.
– А працювалося де краще?
– І там, і там працюєш задля людей.
– Чи є у Вас вихідні?
– За календарем – так. За фактом – ні.
– Де Ваша сім’я?
– Моя сім’я в місті Суми.
– Як Ви реагуєте на вибухи? Зокрема, вночі, коли спите. Чи ховаєтеся десь, чи просто перевертаєтесь на інший бік, чи, може, вже не чуєте?
– Якщо я відчуваю, що є необхідність вжити заходів безпеки, сховатися в укриття або переміститися, я це роблю. На мою думку, якщо людина втрачає відчуття того, що є небезпека, це дуже погано. Звісно, якщо гучно, я прокидаюсь, у разі необхідності вживаю заходів для себе, для близьких, щоб убезпечитися.
– Суми будуть затягувати у сітки?
– Я думаю, що ми будемо визначати ті шляхи, де це найбільш необхідно. Скажу відверто: я не хотів би, щоб ситуація стала такою, щоб довелося затягувати. Якщо буде в тому необхідність, звісно, так. І це питання так само розглядається.
– Ви керуєте процесами чи гасите проблеми?
– Це речі, які не можуть бути або те, або те. Це – паралельні процеси. І, скажімо так, вирішення поточних оперативних питань – це одна з складових роботи, а стратегічний розвиток і управління процесами – це друга. Це повністю паралельні процеси, які один одного не виключають.
– Читаєте Telegram-канали?
– Дуже рідко.
– На Кордон.Медіа підписані?
– Ну, це лише один, який читаю.
– Дякую Вам, пане Олеже, за цю розмову. Вона, можливо, вийшла не такою відвертою, як би нам хотілося, через безпекові питання, тому ми не все озвучили насправді, що хвилювало нас і нашу аудиторію. І побачимось, сподіваюсь, швидше, ніж через рік. На все добре.
Підписуйтесь на Кордон Медіа, читайте перевірені новини і доєднуйтесь до нашої спільноти Друзі кордону. Там ми говоримо і показуємо завжди більше.
Читайте також:
Масований удар по Глухову: пошкоджені 24 будинки, є поранені
Суми оговтуються після нічних вибухів: пошкоджені будинки, лікарня і манеж
Чи дійсно наразі є загроза «напівоточення Сум»?
Евакуація на Сумщині: жителів двох старостатів закликають записатися на виїзд
