“Життя все одно продовжується”. У релокованому Центрі життєстійкості підтримують людей, які вимушено переїхали через війну
Центр життєстійкості Миропільської громади почав працювати у жовтні 2024 року, але через постійні обстріли він за кілька місяців призупинив діяльність. Наприкінці того ж року Центр був релокований до Сум. Тут фахівці в більш безпечних умовах продовжили свою роботу. Нині вони проводять індивідуальні консультації та групові заходи, підтримують ветеранів, родини військових, вчать долати стрес і тривожність дітей та дорослих.
Допомогли зменшити тривожність
Одна з основних категорій відвідувачів релокованого Центру – внутрішньо переміщені особи. За словами соціальної менеджерки Центру життєстійкості Алли Ординець, людина, котра переїхала навіть в межах своєї області, потребує адаптації, відбудови нових зв’язків, їй потрібно місце, куди можна прийти, щоб тебе вислухали. Центр життєстійкості Миропільської громади став саме таким простором.
65-річна пані Раїса переїхала до Сум минулого року. Рідне селище вона покинула вимушено, коли російські війська стали тероризувати населений пункт дронами, ракетами та керованими авіабомбами.
«Чоловік помер п’ять років тому. І війну я зустріла вже без чоловіка, з сином і його сім’єю. У мене виросли три синочки, мій молодшенький стоїть на захисті України на фронті. Також у мене шість онуків, – розповідає пані Раїса. – 9 квітня 2025 року в мене розбили будинок. На той момент я сама була дома. І так вийшло, що приліт був якраз поруч з будинком, побило обидві хати – у нас був старенький дерев’яний будинок і новий, ми побудували з чоловіком. Ви знаєте, після вибуху у мене була така каша в голові, як я його пережила – не знаю. Приїхали син з невісткою, внуки, свати, похватали якісь речі та вивезли мене до Сум».
Пані Раїса в той день пережила сильний стрес. Між двома вибухами, які пролунали о шостій ранку, вона встигла з ліжка перебігти в коридор і сховатись у кутку.
«У мене пластикові вікна були заклеєні скотчем, але скло розбилося на дрібні друзки, воно осипалося буквально за секунду, як я вибігла. Це таке було страшне. Шифер розбило, все гриміло, двері на куски порозривало, усі забори побиті кругом. Це такий шок був для мене, такий жах…», – згадує той день пані Раїса.
У Сумах вона прожила два місяці зі своїми рідними у квартирі на восьмому поверсі. Жінка каже, що у будинку не працював ліфт, і це створювало для неї проблему. З часом вона переїхала в будівлю, де облаштувався релокований у кінці 2024 року Центр життєстійкості Миропільської громади.
«Я переїхала жити в гуртожиток і тут познайомилася з дівчатами, фахівчинями Центру. Вони запрошували до себе людей, яких бачили на подвір’ї, і мене запросили. Я прийшла на перше заняття і з того часу, може, разі чи два пропустила, коли хворіла. А так я з ними кожного разу», – розповідає відвідувачка простору.
Пані Раїса брала участь у тренінгах, у майстер-класах, вона планує і далі відвідувати заходи в Центрі життєстійкості.
«Коли до Центру заходиш, в них грає приємна музика. Дівчата такі приємні. Їх тільки послухаєш, уже на душі робиться спокійніше. Ми з ними ж цього тільки не робили: і з пластиліну робили картини, створювали різні іграшки, квіти, вирізали і ялинки, і валентинки, і ангелочків, і картини малювали… Я проходила різні тренінги, це було дуже корисно – нас навчили, що потрібно робити у стресових ситуаціях, як зменшити тривожність. Ви знаєте, я прихожу з заняття додому, і таке враження, наче як знову на світ народився», – діліться своїми враженнями відвідувачка Центру.
У гуртожитку, де нині мешкає пані Раїса, розселили людей, які вимушено переїхали зі своїх громад через війну. За словами пані Раїси, вони гуртуються, підтримують один одного.
«Я безмежно вдячна дівчатам Центру за їхню роботу і рада, що вони попалися на мені на життєвому шляху. Вони дуже допомогли мені, дуже. Іноді бувають хвилини слабкості, але фахівці вернули мені віру в майбутнє, в те, що все буде добре. Нам 8 травня на майстер-класі запропонували зробили своїми руками мак зі штучної замші. Ми спочатку не вірили, що зможемо. У когось уже руки трусяться, у когось очі не бачать… Але ми зробили, й це для нас таке задоволення, що я не можу висловити це. Я рада дуже, що є така можливість», – зазначає пані Раїса.
Знайти точки опори
32-річна Фаіна пройшла шлях, який після лютого 2022 року проходять тисячі українців. На початку 2025 року вона вимушено переїхала з рідної громади до обласного центру. Тут Фаіна шукала житло, нову роботу і себе на новому місці.
«Мені потрібно було вирішувати поточні проблеми, знайти нове середовище. Були проблеми з комунікацією, тому що нікого не знаєш… Про Центр життєстійкості я дізналася з двох джерел: перше – це соцмережі, і друге – мені порадила знайома. Вона сама зверталася, плюс зверталися її родичі. Мені візити в Центр відкрили можливості для комунікації, адаптації в новому середовищі. Я постраждала внаслідок евакуації з прифронтової громади, де весь час обстріли, прильоти… А ще я є дружиною військовослужбовця. Це також створює додаткове емоційне, психологічне навантаження і стрес. Мені потрібно було знайти точки опори», – розповідає Фаіна.
За її словами, найскладніше після переїзду було знайти нове коло спілкування, нових друзів. Центр життєстійкості став для Фаіни місцем, де вона зустріла дружин військових і родини, які вимушено залишили житло у прикордонні.
«Я знайшла таке спілкування, людей, які в схожій життєвій ситуації, у нас є спільні проблеми, спільні переживання. Ми спілкуємося, підтримуємо один одного», – додає жінка.
У Центрі жінка відвідувала індивідуальні консультації і групові заходи. Фаїна каже, що пошук роботи збігся з відвідуванням психолога. Нині Фаіна працює менеджером зовнішньоекономічної діяльності в одній з компаній.
«Роботу я знайшла сама, але мені було морально важко підготуватися до цього процесу. Були внутрішні переживання: одна справа – працювати в районному центрі, й зовсім інша – в обласному. І пропрацювати це мені допоміг психолог під час індивідуальних консультацій. Мені також дуже подобається арттерапія, різні активності, які влаштовують в Центрі. У нас проходили тематичні зустрічі, присвячені до якогось дня, в нас був вечір спогадів – ми згадували свій дім, про наші будинки. Це дуже важливо, тому що у нас немає розуміння, чи ми повернемося додому. І цих переживань не зрозуміє людина, яка не була в такій ситуації. І тому такі зустрічі мені допомагали морально, допомагали зрозуміти, що я не одна», – каже жінка.
Фаіна рекомендує простір своїм знайомим, котрим потрібна психологічна підтримка. Вона записала на консультацію до психолога чоловіка, коли він був у відпустці.
«Створення таких Центрів – дуже гарна ініціатива. Послуга життєстійкості реально допомагає. Допомагає адаптуватися, знайти нові точки опори для людей, які зараз перебувають у важких обставинах. Знаєте, ця ситуація з релокацією реально є надмірно важкою. Фахівці центру допомагають стабілізуватися трошки й зрозуміти, що життя все одно продовжується, потрібно його якось організовувати для себе», – зазначає вона.
У трійці лідерів з надання послуги життєстійкості
У Сумській області створено 20 Центрів життєстійкості, тут жителі громад – і дорослі, і діти – мають можливість отримувати безоплатну психосоціальну підтримку. Основні послуги, які надають фахівці, – це психологічна підтримка, допомога у подоланні стресу і тривожності, допомога в адаптації переміщеним людям.
З серпня 2025 року проєкт з розбудови Центрів життєстійкості на Сумщині підтримують ГО «Всеукраїнський громадський центр «Волонтер» разом з ЮНІСЕФ в Україні. Фахівці Центрів проходять навчання, яке дозволяє впроваджувати в громадах нові програми підтримки дорослих, дітей, підлітків. Фахівці Миропільського Центру також беруть участь у навчаннях, у своїй громаді вони проводять заходи за стандартизованими програмами «Батьківство без стресу», «Діти і війна. Навчання технік зцілення», «Самодопомога +» та іншими.
Наприкінці квітня 2026 року прем’єр-міністерка Юлія Свириденко під час Національного форуму, який об’єднав понад 250 Центрів Життєстійкості з усієї країни, зазначила, що Сумська область увійшла у трійку лідерів серед регіонів за ефективністю впровадження послуги життєстійкості. Фахівці релокованого з Миропілля Центру також зробили свій внесок у допомогу українцям під час війни.
Проєкт з розбудови Центрів життєстійкості в Україні реалізується Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України і є складовою Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» Першої леді Олени Зеленської.
Проєкт ЮНІСЕФ UNICEF Ukraine із підтримки та розвитку Центрів життєстійкості у Сумській області впроваджується ГО «Всеукраїнський громадський центр «Волонтер».
Фото: Центр Життєстійкості Миропільської громади
Партнерський матеріал
Читайте також:
Переїхала з Вовчанська і стала постійною відвідувачкою Центру життєстійкості на Сумщині
