Звільнення Безсалівки та бої у Рижівці: що відбувається у селах на кордоні?
Кілька днів тому в Генштабі заявили про зачистку від російських військових села Безсалівка Білопільської громади. Кордон.Медіа дізналися про те, що нині з цим селом та чи є там цивільні. А голова Білопільської громади Юрій Зарко розповів нам про те, що відбувається в селах, розташованих фактично на кордоні з ворогом, де зараз тривають активні бої.
Детальніше – у цьому інтерв’ю.
Два дні тому у Генштабі повідомили про звільнення села Безсалівка, яку зачистили від російських військ. Яка там нині ситуація?
– Ну, дивіться, по-перше, маленький екскурс в історію Безсалівки. У найкращі часи тут було до 40 будинків, проживало максимум 95 людей.
Станом на 2022 рік тут залишалося 19 мешканців, а вже останніми роками там не було жодної людини. І коли ми говоримо, що росіяни захопили це село, то маємо розуміти, що людей там не було взагалі.

Безсалівка розташована буквально в метрах від кордону з росією, туди постійно заходили ДРГ, могли там накопичуватися, займати якісь підвали, будинки. Знаємо, що там було десь 18 російських військових, тобто, орієнтовно 6 груп по 3 людини.
Тобто, це не було захоплення села з мешканцями, встановлення там російських порядків. Це просто ДРГ перебували у деяких будинках. І наші хлопці вибили їх звідти.
Втім, вчора вже була інформація, що вони там знову є. Ми ж розуміємо, що це – сіра зона, і там постійно змінюється ситуація.
А якою є ситуація у селах, ближчих до центру громади, як, наприклад, Іскрисківщина? Чи є ще там люди?
– Так, люди там ще залишаються, хоча село вже вибите майже вщент. І вони розуміють, що перебувати там – то дуже небезпечно. Не тільки через обстріли, близькість до кордону, а й через те, що зараз там практично весь життєвий простір контролюють ворожі дрони, і в будь-який момент росіяни можуть скинути вибухівку просто на голову цьому мирному мешканцю.
Про яку кількість людей йдеться?
Близько 10-ти. Це люди, які не хочуть виїздити. Але знаєте, як воно буває? Люди не хочуть, але до тих пір, поки десь або поряд прилетіло, або вже прилетіло безпосередньо в хату. І тоді вони починають кричати: «Заберіть нас!»

І як їх тоді вже забрати?
– А це вже стає великою проблемою, бо ми тоді підставляємо тих людей, які можуть їх забрати, – це «Білий янгол», поліція, ДСНС, чи навіть родичі. І таким чином ми ризикуємо їхнім життям. І все через те, що люди свого часу не захотіли дослухатись до порад і вчасно евакуюватися.
А як загалом з евакуацією у громаді? Коли збільшувалися обстріли, люди активніше виїздили, ми це безпосередньо бачили. А зараз є бажаючі виїжджати?
– Коли бачимо погіршення ситуації, збільшення обстрілів, то, звичайно, люди на це реагують. Якщо обстріляли місто, є не дай Бог, поранені або ж загиблі, бажаючих евакуюватися одразу більшає. Але коли все більш-менш спокійно, люди починають повертатися, бо зараз – сезон збору врожаю, консервування тощо.

Чи безпечні наявні маршрути для того, щоб виїхати людям, і чи є громадський транспорт? Чи знайшли з обласною адміністрацією рішення проблеми перевезень у небезпечних зонах?
– Ні, ці маршрути наразі так само небезпечні. Наша основна дорога Р-44 Білопілля-Суми не є безпечною. Перехрестя з Головашівки на Капітанівку, Миколаївку найбільш небезпечне.
Люди знають, як виїхати більш безпечними шляхами. Зараз ми будемо робити все можливе для того, щоб хоча б там зробити дорогу, тому що вона в поганому стані.
І з громадським транспортом також є велика проблема саме через цей безпековий фактор, тому що ніхто не може змусити перевізників ризикувати своїм життям і життям пасажирів.

А яка ситуація в Рижівці – чи є зв’язок, чи є там мешканці?
– Відповідно до останніх даних, там ще залишається 4 людини. Мабуть, двоє чи троє з них – це люди взагалі без документів, без місця постійного проживання. Була інформація про одну людину, яка десь потрапила під обстріл, що її немає. Ну, десь, можливо, там двоє людей зараз все-таки є.
Але це ті люди, які категорично не бажають нікуди їхати. Вони не відмовляються, звичайно, від допомоги, коли є можливість, і староста передає хліб там чи ще якісь продукти. Але вони вирішили, що будуть жити там.
Чи є зараз у громаді потреба у продуктових наборах, будівельних матеріалах?
– Зараз велика проблема – це покрівельні матеріали. Шифер – це взагалі проблема номер один, скло навіть не рахується, бо ми вже забули, що таке скло.
Плівка зараз також закінчилася, ОСБ-плити, їх теж практично немає. Тобто в разі, не дай Бог, якогось прильоту ми залишаємось без засобів для ремонту.

Ну, звичайно, я знаю, що нам допоможуть, будемо звертатися, але на поточний момент це – проблема. На щастя, що ми маємо партнерів – «Проліска», Червоний хрест, інші, які завжди допомагають. Також дуже часто допомагають наші громади-партнери.
Якщо одним реченням звернутися до мешканців Білопільської громади, що б ви їм порадили, стосовно евакуації, наприклад?
Наших людей не треба вчити. Люди вже навчені, мають досвід життя під обстрілами. Але, якщо вже щось порадити, то хотів би сказати так: дослухайтеся до того, що говорить ваше серце, але також – і до наших порад. Якщо ми закликаємо евакуюватися, то це справді необхідно. Або, якщо ми повідомляємо про обстріли чи КАБи, то це означає, що воно летить на громаду і може завдати комусь шкоди. Дослухайтеся, і нехай все буде добре!





Читайте також:
Безпілотник атакував АЗС у Сумах: загорілась автівка, є поранений
Суд відмовив колишньому меру Сум Лисенку в поновленні на посаді
Окупанти без успіху намагалися наступати на Сумському напрямку