На Сумщині хочуть рахувати стаж для місцевих рад «рік за три»
Поки військовим «рік за три» рахують за службу в окопах, на Сумщині аналогічний механізм пропонують запровадити і для працівників органів місцевого самоврядування на прикордонні. Зокрема, таке звернення ініціювала Юнаківська сільська рада.
Ідея вже викликала суперечки навіть серед самих голів громад. Одні називають її справедливою компенсацією за роботу під обстрілами. Інші ж ставлять під сумнів саму ідею порівнювати роботу працівників місцевого самоврядування з умовами, у яких сьогодні служать військові в окопах.
Чому лише для місцевих рад?
Голова Білопільської громади Юрій Зарко вважає, що перш ніж говорити про ефективність такого механізму, варто відповісти на інше питання – чому пільгу пропонують лише для окремої категорії.
«Чим працівники органів місцевого самоврядування відрізняються від лікарів, учителів, працівників культури, ДСНС, які працюють у прифронтових громадах? Або від продавчинь у магазинах, які трудяться у тих самих, а інколи й гірших умовах? Моя позиція така: або це робити для всіх, хто залишається та приносить користь громаді, або не робити взагалі», – говорить Юрій Зарко.
Він додає: зараз уже діє програма з підвищеними у 1,5 раза окладами для частини працівників бюджетної сфери на прикордонні. Але навіть це не впливає на рішення людей залишатися чи евакуюватися.
Тоді як рахувати стаж військовим в окопі?
Схожої думки дотримується і голова Великописарівської громади Людмила Бірюкова.
Вона впевнена: потрійний стаж не допоможе ані втримати нинішніх працівників, ані залучити нових.
«Від початку повномасштабного вторгнення наша команда майже не змінилася. Але мотивують нас не матеріальні стимули, а те, що ми любимо свою громаду, й нам за неї болить. Тому ніхто з наших працівників не збирається звільнятися через те, що не матиме потрійного пенсійного стажу», – говорить вона.
Окрім того, Людмила Бірюкова ставить під сумнів сам принцип такого порівняння.
«Наскільки тоді треба множити пенсійний стаж військовослужбовця в окопі? І чому ми говоримо про такі нарахування з 2022 року? Чому не з 2014?» – каже голова громади.
«Лише місцеві ради залишалися в громаді», – Олена Сіма
Водночас голова Юнаківської громади Олена Сіма наполягає: у найкритичніші моменти саме працівники місцевого самоврядування залишалися працювати безпосередньо в громаді.
«Усі прекрасно знають, як у нас працювала швидка, коли посилилися обстріли і почалася евакуація – медики не хотіли до нас навіть доїжджати. Вони зупинялися у Стецьківці, і офіцер громади возив людей туди. Так само чинили й служби, які мають фіксувати наслідки ворожих ударів. Наші школи евакуйовані ще у 2022 році. Лише органи місцевого самоврядування залишалися безпосередньо в громаді аж до початку 2025 року», – говорить вона.
За словами Олени Сіми, йдеться лише про тих працівників, які реально працювали на території громад, а не дистанційно. Також вона пропонує впровадити цю норму із 2022 року – від початку повномасштабного вторгнення.
Не всі громади можуть потрапити до переліку
Однак, через постійні обстріли близько двадцяти громад Сумщини вже працюють за межами своїх територій. Тому виникає питання: як нараховувати пільговий стаж працівникам цих рад, які формально представляють прикордонні громади, але фактично працюють в інших населених пунктах.
Залишається також відкритим питання: хто саме і за якими критеріями визначатиме право на такий стаж.
Наприклад, Березівська громада, яка розташована неподалік Глухова та регулярно зазнає обстрілів, сьогодні не входить до переліку територій, де працівникам бюджетної сфери застосовують коефіцієнт 1,5 до посадових окладів.
«Безпекова ситуація у нашій громаді стає дедалі гіршою. Та перед запровадженням такої ініціативи було б добре розуміти, як вона працюватиме. Якщо стаж нараховуватимуть як рік за три, то й пенсійні внески потрібно платити втричі більші? Якщо так, то це нікого не зацікавить», – говорить заступник голови Березівської сільської ради Сергій Конозобко.
Як з’явилася ініціатива
Звернення до Кабінету Міністрів про нарахування пільгового стажу для працівників органів місцевого самоврядування ініціювала Юнаківська сільська рада.
У документі пишуть, що чинне законодавство передбачає принцип «один рік за три» лише для військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях. Водночас працівники місцевого самоврядування, які «в умовах тих самих бойових ризиків» працюють на прикордонних та прифронтових територіях, таких пільг не мають. Тож автори ініціативи пропонують запровадити для них аналогічний механізм.
Одним із головних публічних лобістів цієї ідеї став голова Сумської обласної ради Олексій Романько. Він просував її під час засідання Всеукраїнської асоціації районних та обласних рад, підтримував у соцмережах, а згодом депутати Сумської облради направили звернення до Кабміну. При цьому юридична адреса самої обласної ради знаходиться в Сумах – громаді, яка також входить до переліку територій, де ведуться бойові дії. Тож виникає питання: чи претендуватимуть на такий стаж і працівники самої облради?
І тут варто нагадати, що після запровадження воєнного стану обласна рада має значно менше повноважень, ніж раніше, – частина їх перейшла до обласної військової адміністрації. Зокрема й фінансові. Нині депутати переважно ухвалюють звернення, погоджують окремі кадрові та майнові питання, а сесії відбуваються лише кілька разів на рік. Наприклад, минулоріч депутати збиралися на пленарні засідання п’ять разів. Ще відбулося 25 засідань постійних депутатських комісій. Для прикладу в Харкові – 6 сесій і 111 засідань постійних комісій.
«Ми лише пропонуємо ініціативу. Можливо, у Києві запропонують рік за два чи рік за півтора. Кабінет Міністрів має звернутися до Верховної Ради, а вона, своєю чергою, повинна ухвалити закон, у якому й будуть прописані всі умови», – каже Романько.
Експертка Леся Федченко: для працівників місцевих рад уже діють додаткові гарантії
Юристка, експертка з питань місцевого самоврядування Леся Федченко звертає увагу, що для працівників органів місцевого самоврядування на територіях бойових дій уже передбачені додаткові соціальні гарантії.
Зокрема, уряд запровадив для частини таких працівників підвищені посадові оклади із застосуванням спеціального коефіцієнта. На практиці це означає, що окремі працівники у громадах, де ведуться бойові дії, вже отримують зарплату, збільшену у 1,5 раза.
«Тобто питання соціальної підтримки працівників органів місцевого самоврядування, які працюють у небезпечних умовах, уже частково врегульоване на рівні уряду», – зазначає вона.
Також урядова постанова передбачає, що працівникам, які отримують таке підвищення окладів за роботу на територіях бойових дій, інші спеціальні виплати за особливі умови праці не встановлюються.
Водночас, за словами Лесі Федченко, звернення Юнаківської громади ще має пройти встановлену урядову процедуру розгляду.
Тож, як саме працюватиме механізм «рік за три» для працівників місцевих рад, якщо з ним погодиться Кабмін, – поки невідомо. Немає ані критеріїв, ані переліку громад, ані самого законопроєкту.
Попри це, дискусія навколо ініціативи не вщухає. Адже принцип «рік за три» в Україні насамперед асоціюється з військовими, які безпосередньо беруть участь у бойових діях. Саме тому пропозиція поширити подібний механізм на працівників місцевого самоврядування викликала неоднозначну реакцію навіть серед керівників прикордонних громад.
Читайте також:
Ворог вдарив по вантажівках та легковому авто на Сумщині
FPV-дрон на оптоволокні атакував житловий квартал у Сумах: пошкоджений будинок
Удар шахеда по Сумах після опівночі: пошкоджені дитсадок, АЗС і житлові будинки
