Як медіа Сумщини прожили 2024 рік: огляд ключових подій
Цьогоріч Сумщина стала місцем фокусу уваги всього світу: саме з території нашої області розпочався тактичний наступ ЗСУ, відомий як Курська операція. Висвітлювати події на новій ділянці фронту їхали геть усі провідні медіа України і світу. Та для місцевих медійників Сумщини було куди більше питань, з якими ми стикалися протягом року. Оглядово про них – далі.
(Не)увага до Сумщини у медійному просторі
Березень, травень і з серпня та й досі – такі три точки загострення безпекової ситуації мала Сумщина впродовж 2024-го. У березні розпочались активні бойові дії у двох прикордонних громадах, ймовірно, пов’язані з операціями угрупувань легіону “Свобода Росії”, Сибірського батальйону та Російського добровольчого корпусу, які здійснювали бойові дії на території рф, суміжній з Великописарівською і Білопільською громадами.
Ці дії почалися 10-12 березня, та офіційні повідомлення “мовчали” про це, висвітлення подій без коментарів влади і військових було лише в медіа, зокрема місцевих: Суспільне Суми та Кордон.Медіа, а також в ефірі “Єдиного марафону” та на Радіо Свобода.
“Кричіть про Сумщину” – такий заклик почав ширитися соцмережами 16–17 березня, коли вже п’ятий день поспіль тривали посилені обстріли прикордоння області, зокрема у Великописарівській та Білопільській громадах. Це спричинило хвилю паніки серед людей на тлі попередніх обстрілів самого міста Суми й оголошеної згодом евакуації з прикордоння.
Через відсутність адекватної і повної комунікації від влади та пояснень від офіційних осіб військових швидкість поширення панічної інформації була шаленою. Цю хвилю довелося зупиняти медійникам. Час від часу (як посилюються обстріли з суттєвими втратами серед цивільних) цю хвилю знову здіймають.
Чому так відбувається і як це змінити – є у нашій аналітиці щодо надмірної тиші на Сумщині.
Комунікація з владою та військовими
Початок року для медійників на Сумщині був комунікаційно заскладним: критичні проблеми виникали на території частини області, що була у підпорядкуванні ОТУ “Суми”. Пресофіцерка угрупування, пані Марина Цвігун, тоді пропонувала власну трактовку 73 наказу, що фактично прямо суперечила його суті та зупиняла нормальну роботу медіа. Скарги до ІМІ були по кілька на тиждень.
На початку березня військову з посади звільнили. Відтоді вся відповідальність за роботу медіа на Сумщині повністю перейшла до ОК “Сіверськ”. Уже за березень було всього три скарги: на довге отримання дозволу на роботу в Юнаківській громаді; неможливість працювати в селах прикордонної смуги Білопільської громади та складність потрапити до Великої Писарівки.
З початком Курської операції та посиленням ударів по самих Сумах виникали проблеми і непорозуміння з правоохоронцями на місцях прильотів, утім протягом місяця все вдалося владнати після роз’яснень про особливості роботи журналістів під час воєнного стану.
Станом на кінець 2024 року питань у взаємодіях медійників з військовими (нарешті) не виникає. Сподіваємось, це продовжиться.
Влада: гра в мовчанку і не медійні візити Президента
У 2024 році Володимир Зеленський був на Сумщині двічі (а це більше, ніж за усю свою каденцію напередодні) – у березні та в серпні, тобто в часи, коли ситуація на лінії бойового зіткнення в області була найгарячішою. Кожен з візитів був повністю закритим для місцевих медіа, хоча щоразу медійники зверталися з проханням про акредитацію на зустрічі з головою держави. Відповідаючи в усній формі на питання, чому так, у департаменті комунікацій Сумської ОВА пояснювали, що візит не публічний, і присутність медіа не передбачена програмою, наданою Офісом Президента.
У Сумській ОВА ще з минулого, 2023 року, все традиційно погано зі спілкуванням з медіа. Брифінги за гроші, вибірковість у спілкуванні і надмірна закритість – все це супроводжує місцеві та всі інші медіа в роботі із Сумською ОВА. Детальний аналіз ситуації – ось тут. Після публікації цього аналізу, до речі, голова ОВА вперше за півтора роки на посаді дав інтерв’ю Суспільному Суми. Але загалом ситуація не змінилась на краще.
Проблемною була і комунікація з головами громад у Середині-Буді (Олег Загорський) і Юнаківці (Олена Сіма). Також у роботі з журналістами виникають непорозуміння у заступника голови Краснопільської громади Василя Лавриненка. На всіх інших протягом року скарг до ІМІ не було.
Втрати і руйнування
У липні в Глухові поховали власника і керівника місцевої ТРК “ТВ-КОМ” Олександра Макаренка. Приватне підприємство “ТРК “ТВ-КОМ” засноване у 2003 році. Компанія надавала послуги кабельного телебачення та інтернету жителям Глуховської громади. У липні 2024 року Нацрада внесла ТРК до реєстру суб’єктів у сфері медіа. Під час окупації Сумщини та блокади міста компанія не припиняла діяльність.
У грудні у Сумах поховали медійника Кирила Ульянченка. Раніше він працював відеооператором на різних телеканалах області, зокрема ТРК Відікон та ТК СТС. Чоловік загинув ще у березні 2023 року, довгий час числився серед безвісти зниклих, та після півтора року, відповідних процедур і заходів його опізнали та поховали у Сумах на Алеї Героїв.
14 березня росіяни нанесли низку ракетних ударів по радіотехнічних об’єктах Сумщини. Внаслідок обстрілу телевежі в Сумах загинув інженер радіообладнання. Тіло чоловіка знайшли під час розбору завалів. Ще двох поранених людей доставили до лікарні одразу ж уночі.
У березні в Сумах “шахед” влучив у панельний пʼятиповерховий житловий будинок, загинули люди. Також тут повністю зруйновані два підʼїзди. У сусідньому зі зруйнованим під’їзді жила журналістка та воєнкорка Кордон.Медіа Олеся Прокопенко. Вона не постраждала, але квартира стала непридатною для проживання (*станом на кінець 2024 року роботи з відновлення будинку тривають, частина людей повертається до більш-менш вцілілих квартир).
Чимало руйнувань у журналістів Ямпільського інформагентства: навесні внаслідок обстрілів у Надії Чеберако і Альони Лавренчової зруйновані будинки у Хуторі-Михайлівському та Середині-Буді. Восени у селищі Ямпіль Сумської області внаслідок російського обстрілу пошкоджені будинки журналістів Сергія Одарченка та Ганни Томіної.
Кадрові зміни
З комунальної телерадіокомпанії “Тростянець” звільнилася директорка Леся Шелест. За словами пані Шелест, вона ухвалила “непросте для себе рішення”.
Із сумського видання “Цукр” звільнився головний редактор Олексій Туча. Олексій назвав причиною бажання розвантажитися й присвятити час створенню власних текстів. Наразі він працює журналістом у виданні Ліга.
Загалом наприкінець 2024 року у Силах оборони України служить понад 30 медійників із Сумщини. Більшість із них – на немедійних посадах, тому просять не поширювати цю інформацію.
Низка медіакомпаній Сумщини ще влітку забронювала своїх співробітників, скориставшись законно визначеними процедурами через ОВА.
Закриті медіа і зруйнована інфраструктура
На початку березня росіяни значно пошкодили дві телевежі на прикордонні Сумщини, а вже за тиждень вчинили масовану комбіновану атаку на чотири найбільші телевежі області, залишивши всіх споживачів без сигналу мовлення. Вежі в Шостці, Сумах, Білопіллі та Тростянці мали тоді критичні пошкодження.
Згодом, у травні, після сильного цілеспрямованого обстрілу, припинилось мовлення Білопільської телевежі. Загалом з початку повномасштабного вторгнення її прицільно обстрілювали понад 4 рази.
Великописарівська газета “Ворскла”: протягом повномасштабного вторгнення тричі було пошкоджене приміщення редакції. 14 березня внаслідок удару КАБом приміщення було зруйноване. Станом на кінець березня ухвалено рішення про продовження друку газети, редакція тепер розміщується в Охтирці.
Протягом року на Сумщині припинили роботу дві місцеві радіостанції. Це радіо “Говорить Білопілля” (юридична особа – Білопільська редакція районного радіомовлення “Вир”, м. Білопілля) та “Діва радіо” (юридична особа – ТОВ “Телерадіокомпанія “Відікон”, м. Суми).
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення анулювала ліцензії, бо самі радіомовники звернулися з клопотаннями про це.
У травні Нацрада погодила тимчасове припинення мовлення для ТОВ “Телекомпанія “СТС”. Рішення пов’язане з відсутністю реклами, скороченням штату через евакуацію частини працівників та мобілізацію.
Публічні заходи
У травні в Сумах медіагрупа “Північ Медіа” провела захід до Дня журналіста: в укритті влаштували справжнє свято з нагородженням і відзнаками, піснями, дружніми зустрічами.
Кордон.Медіа влітку провели у столиці форум “Стіни Сумщини: перспективи відновлення регіону” та фотовиставку авторських фото. Самі ж роботи, понад 100 фото, були представлені в Києві, у Сумах та у Львові.
До Дня міста Суми, який цьогоріч припав на 7 вересня, Кордон.Медіа також провели в місті фотовиставку світлин Сум.
Онлайн-журнал міста Суми Цукр чи не щотижня проводить різні заходи, як відкриті для всіх бажаючих, так і закриті, виключно для підписників Клубу Цукру. У грудні редакція організувала премію Цукр awards, де нагородили близько 100 людей і компаній, як роблять Суми кращими.
А у вересні і грудні в Сумах відбулися конференції для місцевих редакцій прикордоння, що організовували редакція газети “Ворскла” і Сумський пресклуб.
Медіабаза ІМІ: місце зустрічей і навчань
Щомісяця (а інколи й двічі) тут відбуваються навчання медійників. Найпопулярнішим тренінгом за цей рік став “Інстаграм для медіа” (онлайн та офлайн). Його відвідали понад 80 учасників з усієї країни. Також Медіабаза спільно з CIMIC організувала навчання з надання першої домедичної допомоги у травні. Після навчань понад 30 журналістів отримали укомплектовані аптечки.
Найтривожнішою була зустріч представників медіа 13 березня, бо саме в той день, за кілька годин до зустрічі, стало відомо про загострення ситуації у Великописарівській і Білопільській громадах. Були й інші тривожні дзвіночки щодо безпекової ситуації та загроз для інформпростору області, які, на жаль, справдилися протягом місяця.
У серпні та вересні Медіабаза прийняла рекордну кількість гостей: за безпековим обладнанням та інформацією про регіон впродовж цього часу зверталися десятки міжнародних та національних медіа, які приїхали висвітлювати Курську операцію. Усім надавалась необхідна допомога, техніка, контакти і корисні підказки. Немісцеві журналісти продовжують досі звертатися до Медіабази за консультаціями щодо роботи в регіоні.
Найтеплішою стала фінальна зустріч року: разом і наживо зібралися близько 20 представників медіасектору області. Це і журналісти, редактори, медіаменеджери, і представники пресслужб різних організацій та установ, зокрема влади та силового блоку, представниця Нацради з питань телебачення та радіомовлення на Сумщині.
Медіаспільнота: напрочуд зібрані
З початку повномасштабного вторгнення і досі майже всі медійники в області “живуть дружно”. Відчувається робота спільноти і злагоджене порозуміння між медіа та всередині сфери загалом. Це помітно по спрощеній узгодженості дій і усвідомленню того, що всі ми тут – гравці на одному боці поля, де з іншого – зовнішній ворог.
Альона Яцина,
регіональна представниця Інституту масової інформації у Сумській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
