Жити під вибухами: як мешканці Сумщини адаптуються до небезпеки і коли звикання стає загрозою

Українці вже три роки живуть у стані постійного стресу через війну. Останні пів року, як рф почала ще інтенсивніше обстрілювати Сумщину, вибухи стали частиною повсякденного життя для мешканців регіону: влучання, робота протиповітряної оборони, звуки збиття ворожих дронів. Хтось звик і не реагує на ці гучні вибухи, а хтось – щоразу здригається.

Журналісти Кордон.Медіа поговорили із сумською психологинею у методі позитивної психотерапії, ведучою груп психологічної підтримки по ускладненому горюванню Оленою Герман.

Про те, як психіка адаптується до такого життя, на що впливає хронічний стрес і коли варто звертатися по допомогу – читайте у матеріалі.

Звикання і надмірна адаптація

На своєму прикладі можу сказати, що до більшості звуків війни, які чую у Сумах, звикла. Коли чую шахед – спокійно йду у коридор, відчуваю страх тільки тоді, коли він дуже близько і гучно дзижчить. Звикаємо, чому так відбувається?

«Психіка людини вміє адаптуватися навіть до постійної небезпеки – це механізм виживання. Спочатку кожен вибух викликає страх, тривогу і паніку, але з часом людина може реагувати спокійніше. Але ж звикання не означає, що небезпека зникла. Це радше про адаптацію за рахунок витіснення тривоги, щоб психіка могла витримати навантаження», – пояснює Олена Герман.

Проте є й інша сторона: якщо людина зовсім не реагує на небезпеку, не шукає укриття під час загрози, це може бути вже сигналом того, що адаптація стала надмірною.

«Така реакція не небезпеку може бути проявом емоційного виснаження або психологічного «звикання», яке загрожує зниженням критичного мислення. Коли люди перестають сприймати загрозу, вони стають вразливішими. Це небезпечний сигнал, який не варто ігнорувати», – говорить психологиня.

Нічні нальоти шахедів

Чи не щодня, як настає вечір, Сумщину атакують російські дрони. У цей час люди активно спілкуються у соціальних мережах, намагаючись слідкувати за рухом шахедів. Часто це триває до пізньої ночі, що впливає на якість сну людей. На які ще сфери життя людей впливає життя під постійними обстрілами?

Олена Герман запевняє, що абсолютно на всі сфери життя людини впливає хронічний стрес, зумовлений тривалою війною.

«Люди у стані хронічного стресу можуть відчувати, що життя ніби завмерло, що вони просто існують у режимі виживання. Це виснажує і фізично, і морально», – запевняє вона.

Вплив стресу

Фізичне здоров’я: безсоння, головні болі, втома, загострення хронічних хвороб.

Емоційний стан: тривожність, апатія, дратівливість, перепади настрою.

Пам’ять і концентрація: стає складніше зосередитися, запам’ятовувати інформацію, ухвалювати рішення.

Соціальні зв’язки: комусь хочеться ізолюватися, а хтось, навпаки, не може залишатися наодинці.

Плани на майбутнє: знижується мотивація, з’являється відчуття безперспективності.

Які ж відчуття чи симптоми слід не ігнорувати і звертатися до психолога?

Є кілька тривожних сигналів:

• постійна тривога, панічні атаки, безсоння;

• відчуття емоційного заціпеніння – ніби нічого не відчуваєш;

• різкі перепади настрою, неконтрольована агресія або глибока апатія;

• нав’язливі думки, спогади про вибухи, флешбеки;

• фізичні симптоми без очевидних причин – серцебиття, біль у грудях, тремтіння;

• бажання повністю закритися від світу.

Якщо ви помічаєте у себе чи близьких такі симптоми – це не привід лякатися, але точно знак, що варто звернути увагу на свій стан, впевнена психологиня.

«Допомога спеціаліста – це не про слабкість, а про турботу про себе. Іноді навіть одна розмова може допомогти розвантажити психіку та знайти внутрішню опору. У прифронтових регіонах стресу більше, і підтримка психіки так само важлива, як і фізичне здоров’я», – наголошує Олена Герман.

Де отримати безплатну психологічну допомогу?

Читайте також:

Село Стецьківка постраждало від атаки БпЛА, два будинки зруйновані вщент

Чи є привід для паніки: як змінилася ситуація на лінії фронту біля села Новеньке на кордоні з рф?

Масована атака на Суми: 5 шахедів влучили в один з районів міста