Зруйновані оселі та розбиті сади: росіяни з авіації нищать прикордонне місто Ворожба на Сумщині
5 вересня 2024 року росіяни ударили КАБами по Ворожбі Сумської області. Зруйновані будинки та розбиті сади з яблунями та квітами. Такий вигляд має житловий квартал міста після ударів з авіації.
Без дахів, стін, з вибитими вікнами та дверима в будинках, але місцеві не втрачають оптимізму. Вони оговтуються та наводять лад на своїх подвірʼях. Усього 42 пошкоджені оселі нарахували у Ворожбі після цього прильоту.
Вже зранку 6 вересня знімальна група Кордон.Медіа працювала на місці події.
Що розповідають місцеві, дивіться далі.
Посеред городу – вирва: саме сюди вчора вночі прилетіла керована авіабомба (попередньо кажуть, що це КАБ-250), і вона впала просто посеред житлового сектору.
Усі хати, сараї, господарські приміщення навколо розбиті дуже сильно: їх навіть не можна назвати пошкодженими – вони просто зруйновані.
Люди розбирають завали, намагаються хоч щось врятувати. В одній з хат тут живе чоловік з інвалідністю, йому допомагають сусіди, всі інші місцеві мешканці, комунальники.
Попри все, люди, з якими спілкувалися наші воєнкори, говорять, що виїжджати нікуди не будуть, бо – нІкуди. Було б куди – виїхали б вже давно. Втім, розуміють, що цей приліт може бути не останнім, бо таким зараз є життя на прикордонні Сумщини.
Зараз тут немає ані волонтерів, ані якихось інших міжнародних організацій, які б допомагали щось робити: Ворожба розташована у трохи більше ніж 8 км від державного кордону України, тож бажаючих сюди їхати не дуже багато.
Втім, ми, Кордон.Медіа, сподіваємось, що міжнародні та всеукраїнські організації, які займаються допомогою постраждалим, все ж побачать цей матеріал, почують людей, відгукнуться і знайдуть можливість їм допомогти.
«Це був уже вечір, десь близько 22.00, ми ще не спали, а тільки прилягли. І тут вибух, все посипалось, пилюка така, ми перелякались, не знаємо, що нам робити… І трусило, й колотило нас усіх. Це просто жах», – розповідає місцева мешканка.
Жінка показує пошкодження у своїй оселі: вибиті й перекошені вікна, вирвані двері, кахельна плитка повідпадала від стін.
«Оце нам, як кажуть, «брати» допомогли жити…, – говорить власник іншого постраждалого будинку. – Оце такі руйнування зробили нам! Армагеддон повний! У нас діти збиралися йти до школи, але, на щастя, не ночували тут».
В оселі вікна вирвані просто з рамами, дах розбитий, а стіни «повело» від вибуху, і вони потріскалися.
«От таке в нас кожної ночі: лягаємо спати – полетіло, десь гупнуло. Одразу дзвониш, чи все нормально… Чутно свист: чи снаряд, чи КАБ, чи ракета – у кожного різний свист», – розповідає чоловік.
На подвір’ях людей – суцільні руйнування: багато будівель залишилися без дахів, вікон, дверей. Автівки розбиті, все засипане уламками стін, цегли, віконних рам та скла.
Жінка, на городі якої впала й вибухнула авіабомба, розповідає, що вибух був дуже сильний, і пошкоджень стільки, що без допомоги односельців вона б просто не впоралася. У хаті зараз ночувати неможливо, для проживання вона стала непридатною, розповідає господиня. Тут розбита кухня, повідходили стіни, провисає стеля – будівля стала аварійною.
Але біди вибух наробив не лише у помешканні, а й на городі: тепер там все чорне, яблунь немає, полуниці, якої було багато, – теж.
«Допомога людям йде з резерву у міській раді, ми придбали необхідне за кошти бюджету, і це вже не вперше, бо обстрілів багато. З обласної адміністрації нам допомогли шифером і плівкою. Допомагає також гуманітарна місія «Проліска» – вони на наступний день одразу приїздять до нас, допомагають людям, роздають матеріали», – розповідає голова Ворожбянської громади Андрій Дружченко.
Також власники пошкоджених осель отримують фінансову допомогу від різних організацій.
«Звертаємося до всіх, до кого тільки можемо, хто може, нам допомагає. Але чи вистачить нам цієї допомоги? Дуже складно прогнозувати», – говорить міський голова.
Він додає, що, починаючи з 10 серпня, це вже четвертий авіаудар по місту Ворожба. Стосовно евакуації очільник громади говорить, що міська рада і Червоний Хрест допомогли виїхати маломобільним людям, які не можуть пересуватися. Також виїхали ті, хто міг і хотів це зробити самостійно.
Втім, більшість населення поки що цього не зробили й не планують. Наразі в місті, за словами голови громади, залишається близько 40-45% жителів.
«Ну, я не знаю, як сказати: можливо у нас люди незламні… Є також ті, хто вже евакуйовувався на початку війни, потім вони повернулися, тому що кошти рано чи пізно закінчуються, і все рівно людей тягне додому, якби тяжко тут не було», – говорить Андрій Дружченко.
Наслідки для прикордоння Сумщини стають все гіршими, обстріли та прильоти, на жаль, частішають. Так, менше десь стали бити мінометами чи артою, але їх замінили КАБи, ракети і безпілотники. Ситуація на Сумщині зараз дуже складна, і люди, які попри все залишаються на рідній землі, потребують уваги й допомоги від міжнародних та всеукраїнських волонтерських організацій.
Читайте також:
Десятки розбомблених будинків: росіяни вдарили з авіації по Білопіллю та Ворожбі
Що отримують та як живуть переселенці з прикордоння Сумщини
Міста, які зникають: що чекає на Білопілля та Ворожбу на кордоні з росією?
