«Штурмуємо та беремо в полон»: військові 22-ї механізованої бригади на Курському напрямку

Бойова 22-га окрема механізована бригада – одна з тих, хто виконує завдання тут у нас, на Сумщині. Тож новий випуск «Наші їб*шать» – про них.

Познайомимо вас із «Штормом», котрий штурмує на «бехах» ворога та бере в полон росіян, а також із екіпажем його бойової машини БМП-1. Покажемо, як тренуються воїни, та чому час викинути старі військові методички на смітник.

Детальніше – у відео.

Бойова 22-га окрема механізована бригада – одна з тих, хто виконує завдання на Курському напрямку.

Микола із позивним Шторм – командир бойової машини. У війську з початку повномасштабної війни, має 5 вищих освіт, свою юридичну компанію та благодійний фонд.

«Пішов добровольцем. Тоді ж багато хто пішов добровольцем, бо Київ був і Гостомель, окуповані Буча, Бородянка, ми якраз з дружиною з дітьми були на дачі за Бородянкою, ну, і я так собі дивився телебачення, постійно це війна, війна, літаки літають над будинком.  Ото я й говорю: піду! Дружина каже: йди…», – розповідає Микола.

У той час добровольців було багато, і в Житомирському воєнкоматі, куди він прийшов, чоловіка спочатку навіть не хотіли брати.

«Але я був на той час радником губернатора Київської області, – говорить військовий, – тож показав посвідчення: якщо мене не берете, говорю, зараз буде тут і прокуратура, і СБУ –  всі будуть!»

Напевне, це таки справило враження, тож вже на другий день Микола поїхав у Житомирську військову частину імені Богуна, і 13 квітня вже був у Костянтинівці. Разом із побратимами брав участь у боях за Бахмут, Троїцьке, Сіверськ, Лиман.

«Я в армії служив, був спецпризначенцем. Це у мене в крові, я постійно все життя у спорті – бойове самбо, бокс, карате, тренажерний зал», – розповідає боєць.

Порівняно із Донеччиною, каже Шторм, тут, на Курському напрямку, є більше можливостей для штурмів:

«Я командир бойової машини БМП-1. Якщо у нас якісь штурмові дії, ми сідаємо на БМП і рухаємося на штурм. На Донбасі ми не штурмували на «бехах», а тут штурмуємо, і для нас це зараз великий досвід, особливо, для молодих, які ще не не воювали, зараз вони ще не «пристріляні». Тут у них, скажемо так, учебка, вони набираються досвіду».

Командир говорить, що молоді бійці тут дізнаються, що таке десантура, вчаться вистрибувати з «бехи», застрибувати, брати в полон, зачищати тощо. Кілька днів тому екіпаж БМП-1 під його керівництвом успішно поповнив обмінний фонд: пішли на хитрість, прикинувшись для росіян «своїми»:

«Група ДРГ хотіла зайти на нашу територію – ми її розбили і взяли двох полонених. Вони думали, що ми – для них «свої»: я позривав з себе сині стрічки і почав з ними російською розмовляти. Кажу: братік, давай документи, іді сюда, бєрі пацанов. Отак і взяли в полон».

Екіпаж злагоджений ще з Донбасу. За точність та влучність відповідає навідник Сергій з позивним Малий. За освітою він – бухгалтер. Говорить, вибрав собі професію оператора, бо це пов’язано з цифрами, з розрахунками.

Сергій розповідає: хоч техніка далеко не нова, ще 60-х років, але на ходу після реставрації, на ній встановлена система РЕБ, що не дає противнику вдарити безпілотниками. А сітка захищає екіпаж від FPV-дронів.

Ворог хитрий та підступний, тому зараз виїздів та бойової роботи багато, каже водій БМП Анатолій з позивним Циган:

«Вони вже почали підтягувати щось сюди, дронів дуже побільшало. То ми готуємо машину, щоб була на ходу. Зараз їздимо на дуже великі відстані, у Донецькій області ми по скільки не їздили».

У цивільному житті Анатолій був столяром, робив меблі з дерева. Його родина мешкає на Полтавщині, і там, каже, теж обстріли, руйнування.

Чоловік говорить, що завжди намагається знайти можливість зателефонувати родині, бо це для військових дуже важливо – почути рідні голоси. І додає, що дуже хоче, щоб його синові не довелося йти на війну, так само й виїжджати за кордон.

“Вчися, синку, слухайся! А ми тут одвоюємо”, – говорить Анатолій, впевнений, що його родина побачить це відео.

Попри те, що за плечима цих воїнів досвід роботи в гарячих точках – на Донбасі, зокрема у Кліщіївці, вони постійно тренуються та удосконалюють свої вміння ведення бою.

Завжди готові. Цей девіз, кажуть військовослужбовці, працює лише тоді, коли ретельно готуватися. Навчанням тут приділяють багато часу та зусиль.

Воєнкори Кордон.Медіа потрапили на полігон, коли бійці саме відпрацьовували стрільбу з бойової машини на ходу.

Сергій служить із початку повномасштабного вторгнення, має досвід бойових дій на Бахмутському напрямку, у Кліщіївці.

«Ми для того й тренуємося, щоб знати, як і що робити вже у бойових діях. Сьогодні відстрілялися добре, в мішені поцілили. У нас дуже хороші інструктори, все добре роз’яснюють»,  – говорить Сергій.

Інструктори тут дійсно досвідчені й знають про війну не з методичок, а з власного бойового досвіду.

Ігор з позивним Маяк на війні з 2022 року, починав кулеметником.

«Стараємося їх вчити, щоб вони могли реагувати на будь-яку загрозу, раптову засаду чи атаку. Так, як у підручниках, ми не вчимо. Ми вчимо їх так, як воно працює, як має бути», – говорить інструктор.

Радянські підручники про війну вже застаріли: те, що в них написано, не працює в умовах цієї війни, говорить Ігор. Коли застосовуються дрони, старі технології вже не спрацьовують.

Як показав його особистий досвід, росіяни вправніше роблять засади та користуються армійськими хитрощами, утім нашим захисникам вдається ефективніше штурмувати.

Дивіться також:

«На одну нашу міну – десяток ворожих»: як працюють на бойових позиціях мінометники 117-ї бригади ТРО

Хто захищає Суми від атак російських «Шахедів»?

Бій у прямому ефірі: як насправді воюють у Третій штурмовій бійці з Сумщини